Сьогодні я прослухала телефонну розмову між рашистом і його дружиною, слухала, як вона просила взяти їй костюм, ноутбук для доньки, і абсолютно все, що можна. Я уявляла, як те чмо риється в моїх речах, як бере заплямованими кров’ю руками мої біло-блакитні кросівки, шукаючи розмір, який підійде його горе-жінці, як знаходить мою фототехніку і радіє, що її можна продати вигідно, як гребе парфуми, щоб порадувати свою недолугу половинку. Спочатку мене нудило, і не від того, що мені шкода речей, ні, просто бридко, наче з’їв тухлоі їжі або лиш на неї глянув… А потім у своїх фантазіях я пішла далі, набагато далі… Я уявила, як чийсь уже вкрадений на той момент розмови ноутбук лежить поруч із трупом, 500 гігабайт чужої інформації і 80 кг м‘яса, якого нікому не шкода, навіть дружині. І мені стало легше, як після нудоти відпускає. Як мої улюблені Kenzo доїдуть до адресата і будуть прикрашати своїм ароматом перекошену злобою вдову. Стало ще ліпше. Як новий костюмчик таки доїде до адресатки-

вона радісно одягне його після тієї дитини (яка можливо вже загинула в Маріуполі), а потім в неї виявлять пухлину, отак от спонтанно, бо діти завжди вигрібають гріхи батьків. І мені стало ще легше. Я точно знаю, як вкрадений годинник показуватиме не лише точний час, а скільки його лишилось до смерті. Як чийсь золотий ланцюжок з янголом душитиме так, що астма буде легким покашлюванням у порівнянні з цим. Як на чийомусь килимі буде стояти вантаж 200 (ось для чого ти його взяв - пасують кольори до твоєі труни?). Як чиясь картина із дому в Ворзелі чи Гостомелі буде прикрашати засмерділий дім в Саратові, і це буде реально найдорожчою річчю за все їх нікчемне життя

Я не хочу прокльонів- вони самі все зробили!!!!

А ми - нація, в якоі не лише сильні ЗСУ, а й багата фантазія та потужна сила слова!

# І не треба мені зараз казать про Вселенську Любов і про Прийняття - не зараз!!!!

Р. С. На цей текст мене надихнула дівчина🙏🏻 яку я не запам‘ятала…. На жаль🙏🏻

Ірина Калюжна -дякую🙏🏻

І я навіть перейшла на рідну мову❤️

Из сети.