Да да . Ни ногтей ни друзей……

Не живу дальше пока

Все в паузе

Три ногтя відвалилось, і пофіг. Мила плиту - мабуть сьогодні четвертий відпаде. Переїхали на зйомну кв в Польщі. Частково тішуся - своя кухня, ванна ( просто ванна. Я 2 години мокла, а перед тим годину плавав малий. Після спільного душу в накуреному холодному приміщенні туалету - це просто рай на землі), стіралку привезли добрі люди, як і купу меблів - два дивани, 2 шафи, холодильник і пралка. В нас дома таких диванів не було, був спочатку совєцький поломаний, потім тахта старенька, але хоч ціла.

Завтра буде ще комод малому під речі ( бо шафа одна непрактична, використовуємо наразі тільки шухляду в ній), а в другій - повністю вмістилися наші з чоловіком речі, іграшки малого і моя вищивка. А в малого речей просто дофіга - і привезла, і купила ( сподіваюся на садок, а в мене пунктик - в садок лише в новенькому чистенькому, так що і ще куплю, як отримаю на нього гроші. Обіцяла самокат, гру настольну і речі), і ось люди дали, які привезли один з диванів.

І прала, прала сьогодні весь день. В гуртожитку пралка платна і пере погано, то я відриваюсь як можу😆

Хотіла зрештою випити пива якусь баночку, щоб дійсно якось відволіктися від думок, яких повно - частина про Україну, війну, котів, маму, а частина - що буде далі, як ми влаштуємося, чи не буде якихось проблем,як вивчити ту мову і чи повернемося назад.

Але завтикала, що малий викупаний і сопляє знову, так що в магазин я з ним не піду.

Вчу польску, а вона не вчиться. Тисячу разів гуглила слово "переїхати", коли писала людям, які дали нам меблі і коли казала в банку на яку адресу вислати карту, і оформляючи поміч на сина ( питали адресу, не знала казати адресу гуртожитка де жили, чи кв в яку на той момент не вїхали) і так його і не запам'ятала. Зате знаю всі меблі, продукти і напрямки, а також можу розказати звідки я, коли приїхала, про сім'ю і котів.

Моїм фаворитом тут став салат - салатка мікс, помідори і моцарелла, з оливковою олією. Олію мені віддала дівчина, їй дали волонтери, а вона не любить, а решта інгредієнтів тут дешеві якісь, якщо в грн не переводити, а відносно суми постійних закупів.

У меня появился косяк😂, я ем сладости, но контролирую себя 👀

Сняла ногти, читаю книжки, катаюсь на велике

Отвлекаться и жить только сынок

А что за Салатик ?

Попробовала кофе со сгущёнкой) позавчера были карасики жаренные-вкуснятинаааа. Ну про тюльку с картошкой в мундире с маслом солью и чесноком не стоит доже вспоминать, а то слюной вдавлюсь. Ногти, ресницы мимо, пп и спорт тоже. Зато шагов теперь точно стало достаточно. Из плюсов ребёнок минимум 6 часов в день на улице, из минусов сын перестал заниматься по книжечкам(зато полюбил раскраски). Ещё странные впечатления о шампуне ЛОПУШЕК, волосы объемные и легкие, правда походу появиться перхоть(так случилось у моей соседке по дому), но вдруг пронесёт. Шмотки новые в деревне можно не покупать. Такс, это все конечно хорошо, но я хочу домой и жить снова своей обычной жизнью, правда теперь она будет играть другими красками.

Кофе пью только заварное, подсели на него сильно.

Зарядка вещь хорошая, но надо настроение, увы что то с этим проблемно пока🤐.

Пишу стихи и иногда с детьми уроки делаем, рисуем.

Кофе. Я пыталась привыкнуть к раствортмому, плюнула и нашла где заказать все-таки свой любимый. Дороже в 1.5 раза, но это он.

Вообще, ничто не помогает отвлекаться к сожалению.

Но вот поход в кафе, как раньше, попить кофе с десертом - это да, шаг в сторону жизни.

И солнце, весна.

Но пока не всегда её замечаю.

И зарядка утром. Хотя тоже, не всегда тело может.

Короче, волнами отвлекаюсь, а потом возвращаюсь в это все. Потом опять отвлекаюсь.

Не живу дальше пока

Все в паузе

Пью кофе из гейзерной кофеварки , оказывается так тоже можно 🙄 отвлекаюсь вышивкой )

растворимый кофе и хлеб, вообще сейчас себя не ограничую. Но на стрессе ушло 5кг, так что можно

Да да . Ни ногтей ни друзей……

Привет, все с точностью 99%😅