Київ! Місто, в якому народилися мої батьки,моя доня! Наразі, немає куди тікати... читаю новини тут,в мамлайфі,і розумію,що з кожним днем всі все більше і більше виїжджають. Мої батьки, проти руху у будь якому напрямку. А я... а я не знаю, чи варто їхати у двох з донею хоча б куди-небудь. Не знаю... Закарпаття?! Ок. А що там??? У когось сидіти на грудях довго не вийде. Та й я не зможу. Працювати можу, любої роботи не боюсь. А доня?? Садочок?
Боже,я не знаю. Я вперше в житті не знаю, що робити далі...
Привіт!Я з Чернівців.У нас садочки працюють,в групі є дітки переселенців.Єдина проблема-житло.Койко-місця можна знайти,а от окреме житло в межах міста практично не реально.Як варіант шукати житло по приїзду.Складно,але тут наразі безпечніше.
Ми залишилися в Києві і віримо, що Київ дуже добре захищають. Якщо у вас є інстаграм, подивіться поради з сторінки ссылка Можна зробити свою квартиру максимально безпечною
На западной оборудовали школы. Моя племянница с мужем, сестрой и двумя детьми так живет. Им дали класс, спальные места. Гуманитарная помощь колоссальная. Их кормят, у детей всего с головой. Чтоб не сидеть просто так они помогают. Племянница на кухне помогает и в уборке школы. Муж ее с волонтерами разгружает фуры. У каждого есть занятие и кров
ссылка
Почитайте цей профіль, багато корисної інформації як вижити в місті.
Якщо дотримуватися правил 2х стін, то все буде добре. У Києві нажаль у нас в квартирі немає двох стін (((
А якщо просто їхати куди очі бачать ,то чекає вас холодна підлога в спортзалі, чи ще десь. Ми ніч спали з дороги в офісі на голій підлозі...дитині постилили наші куртки, а ми в речах так поснули, бо були дуже втомлені з дороги. Ні води, ні їжі, ні теплої води.
Ми виїхали з Києва 10 днів тому, життя на Закарпатті дороге, місць практично немає, ми поселилися в готелі в Трускавці. В селах ніхто нічого не здає, і до себе не беруть. Хіба що в покинутий старий будинок без води ( криниця у дворі чи десь неподалік двору) і туалет ясно що на вулиці. Так морально тут спокійніше бо тут не чуємо вибухів. Але дуже сумуємо за домом.
Мы тоже будем возвращаться в Киев на днях,нет уже сил сидеть у знакомых
Если есть куда ехать, то лучше ехать. Можно попробовать на западную, не в города, а в села, к примеру в сторону Виноградова, Берегово (в случае чего не далеко от границы). Но тоже, тут нужно отталкиваться от бюджета и от родственников/знакомых, которые живут или тоже уехали.
Кожен вирішує для себе. Багато хто їде в нікуди заради безпеки дитини..
Дівчата на якому тижні вагітності ви розповіли батькам ( своїм, чоловіка) ?
* Дякую усвм за відповіді. Я не знаю як ви трималися весь цей час 🤨😳 яка сила терпіння повинна бути .... В мене такої немає 😂 максимум тиждень
В першу вагітність, відразу всім розповіла, так як тоді мені було 17 років (чекаю ваші тапки в мій бік 🫣)
В другу на 4-тому тижні розповіла батькам чоловіка. тоді була завмерла вагітність, і мої батьки вже дізнались після лікарні
Зараз, я трималась рівно тиждень, і сьогодні роз...
У кого є родичі в Росії?
Мої (трохи далекі, але є) це п…ц 🤬
Читаю російських мам - це п…ц🤬
А найгірше те, що читаю для того, щоб нарешті почути, що у них так п…ц гуманітарна катастрофа і економічна криза, а вони, с…., планують відпустки і вірять, що це маленький спад перед величезним підйомом 🤬🤬🤬
Невже у них реально і досі нормальне життя, а нам лапшу вішають? Хто знає з перших уст як там?
Дівчата, хтось шкодував , що наважились на другу дитину? Мене вже задовбали ці внітрішні сумніви і качелі, від "мімімі хочу" , до "ніколи більше". Я не знаю, як для скбе вирішити це питання раз і назавжди:( з одного боку дуже хочеться велику родину, часто думаю, яка б ця нова людина могла б бути, з яким характером, як би з нами взяємодіяла і тд. А з іншого, це так важко і стільки страхів із цим пов'язано🙄
Що б ви обрали: мама, яка готує, але більше нічого не робить по дому, бо працює і, відповідно, не втручається в наш побут і не роздає порад, чи мама, яка більше всього допомагає по дому і з дитиною, але все коментує, повчає і тд? 🤔
Питання цікаве, яке може почати в коментах так Вами улюблений СРАч😂
От була собі я ,яка любила ходити в гості, приймати гостей, ходити в кафе ресторани , до малого ходили кожну неділю з кумами кудись! Їхати в поїздки за місто і тд... я могла бути мертвою після роботи і прибирання дома ,але якщо хтось пропонував вилазку з дому , завжди погоджувались з чоловіком .
І тут нас стало троє,і бажання моє до цього всього не змінилось !!! І я навіть більше скажу,воно виросло!!! Це шанс тепер змінити обста...
Мы остаёмся в Киеве. Многие кто уехал из моих лично друзей жалеют все сложно с жильём, с работой. Особенно заграницей, если нет знакомых. Я тоже голову иногда ломаю, что делать, но трезво взвесив все за и против, свои шансы на нормальную жизнь гдето непонятно где, я понимаю, что в Киеве пока самое лучшее для нас место. Тут у меня работа, я работаю, муж работает. Дети дома, на свои кроватях. В общем пока так.