“ЧОМУ ТИ НЕ ЇДЕШ?” Вже вкотре я чую це запитання і думаю, що багато з тих жінок, матусь, хто…
“ЧОМУ ТИ НЕ ЇДЕШ?”
Вже вкотре я чую це запитання і думаю, що багато з тих жінок, матусь, хто залишився в Україні чує подібне: «Чому ти не виїзджаєш з дітьми за кордон?
Я жартую і всім кажу, що не можу їхати, бо клялась чоловіку бути з ним і в радості, і в горі…)))
⠀
ЩО НЕ ТАК ЗІ МНОЮ?
Погано розвинений материнський інстинкт, що я не хапаю дітей і не втікаю, щоб їх вберегти?
⠀
Притуплений інстинкт самозбереження?
⠀
Сильна емоційна прив’язаність до чоловіка?
⠀
Любов до своєї Батьківщини? …
Чи можливо так банально - не вистачає сміливості починати з нуля? Вийти із зони комфорту? Покинути все і взяти на себе повну відповідальність?
⠀
Або ж просто у нас в місті відносно спокійно і я ще не відчула, що час настав …
⠀
Не знаю… Мабуть всього потроху)
⠀
Я ні кого не захищаю і ні кого не засуджую!
Кожен робить свій вибір.
⠀
ЯКА ЦІНА ЦЬОГО?
Час покаже…
⠀
Та поки я залишаюсь вдома - робитиму по максимуму все можливе, щоб допомогти, підтримати, наблизити день нашої з вами перемоги🙏
Я САМА ПРИЙМАТИМУ РІШЕННЯ ЩО МЕНІ РОБИТИ ☝️
⠀
P.S. Але ж чоловіку я дійсно обіцяла бути і в радості, і в горі, в багатстві, і бідності, поки смерть не розлучить нас… Тримаємось і віримо в краще!
Віримо в нашу перемогу!💙💛
взято із інтернету, але гарно написано 💗💗💗
Наталия·
Мама троих детей
Спасибо за пост, слушайте я так устала уже от этих вопросов, да вас выпустят и с мужем как многодетную, говорю и что?????да и машина когда захотели поехали!!!говорю и что????Ехать нужно туда где ждут!!!! Ну как это приехать и просить????финансово мы не потянем жить по европейски, снимать там жильё и жить, потому что разница колоссальная, а жить в садиках или спорт.зале, с малышам. На руках, я не готова😭Я собрала ещё в первый день вещи, как бы дежурный чемодан…Я слышу как летают, я слышу без конца сирены, но мы дома😔Я мужу тоже говорю, может мы не правильные что не бежим, а он да кому мы там нужны!!!Ещё неизвестность😔заселят куда то, какие там люди, а тут свой дом, просить что бы пустили переночевать, а здесь своя комната😔всегда можно уехать, но будет ли это правильным решением, будет ли лучше моим детям там?( спать на матрацах, одетыми)? Стоит ли та дорога 3 суток, да и малыши, что б не заболели… очень много вопросов, но там нас точно не кто не ждёт😔
Ольга·
Я теж не наважуюсь їхати😔. В голові 150 сценаріїв від найкращих, до найгірших... і ці постійні серени і немає куди ховатись, сидимо в квартирі, бо підвал в нашій панельці жесть жестякова. Завтра їдемо до батьків в село, бо вже не вивожу цього всього, роботи ні в мене, ні в чоловіка зараз не має... постійні панічні настрої і всіх навколо....а я думаю, чи правильно ми робимо, що їдемо?...а ще, коли збирала речі, то таке відчуття відчаю і жалю, ніби я вже ніколи не повернусь в нашу квартиру...особливо якось шкода, що залишаються іграшки, речі малої, з якими пов'язані якісь радісні спогади😭😭😭😭😭😭.