🆘🆘🆘

Історія моєї донечки (Виписка і рахунок в каруселі)

Доброго вечора!

Я Литвинова Неля Василівна, я мама Тихенко Каріни Ярославівни.

Ми Багатодітна сімя виховуємо 4доньок Старша Вікторія 13років, друга донечка Каріночка 9 років (особлива донечка) і Близнюки Злата і Заріна 4 рочки.

І так сталося, що наша середня донечка уже 9 років бореться за своє життя.

Кородка історія Каріночки

Тихенко Каріна народилася у вересні 2012 року. Спершу було все добре, але на четвертий день у дитини начялися проблеми з диханням.

В реанімації обласної лікарні Черкаси діагностували крововилив у мозок. За кілька днів стався ще один масштабний крововилив у мозок.

Каріночка перенесла кому та клінічну смерть, майже місяць лікарі боролися за її життя і вона вижила, але поставивши їй діагноз "Гідроцифалія", нас змушені були перевезти в інститут нейрохірургії ім. Ромоданова у. м. Києві тут Каріночкі поставели дринажі які чистили ій головку від крововилевів

12 листопада 2012року Каріночкі поставели шунт і нас незабаром виписали додому.

28січня 2013рік Каріночкі раптово стає гірше. Обстеження показало, що в голові Каріночки зявилися багато камерні кісти, що створили багато проблем у головному мозку. Після цього діагнозу у Каріночки начялася справжння битва за життя.  З 2012 року по 2021рік Каріночкі зробили 57 операцій на головному мозку.

27.06.2021року Каріночки стає раптово погано і нас  шведкою  відвозять до районної реанімації. Там Каріночка провела 10днів в кретичному стані і 07.07.2021року нас перевозять  до Черкаської обласної дитячої реанімації.

Стан Каріночки був у край важкий, а лікар зволікав із лікуванням, операцією і в цих страшних муках моя донечка перебувала півтора місяці, весь цей чяс у моєї донечки були судоми, тонус, тремор, падав тиск, вона була на швл(штучна вентеляція легень) на дофаміні( її організм не тримав свій тиск)

Кожного дня я стояла під реанімацією в надії, що мене пустять, хоч на пару хвелин до неї.

03.08.2021року Каріночкі все-таки зробили операцію. Її стан був настільки тяжкий, що ми чекали ранку бо прогнозів ніяких не було.

Кожного дня мені казали, що стан важкий і прогнозів ніяких, але 10.08.2021року Каріночка почяла потрошку підихувати і приходити до тями, я була на 7 небі від щясття.

13.08.2021року Каріночку перевезли до нашої районої реанімації, вона була в жахливому стані по тілу були пролежні, я коли побачела не зразу зрозуміла, що це бо за 8 років у Каріночки не було жодного пролежня, а тут по всьому тілі пролежні.

Але попереду нас чекав самий головний сурприз, права ніжка нормально не функцьонувала і я даже подумати не могла, що там складний вивих тазобедренного суглоба і з кожним приступом судом стан ніжки погіршувався та зявилися нестерпні болі.

На даний чяс Каріночка не може жити без постійного обезболювання, це по 6-8разів на день(болі такі сильні, що вона кречить криком і тільки укол обезболюючого її заспокоює), але  це не вихід постійно колоти обезболюючі в такому  обсязі і ми почяли шукати лікаря.

Пошуки були вкрай важкими, 5 державних лікарів нам відмовело в  лікуванні і остання надія була на клініку "Ледистен" я написала їм листа, та знетерпінням чикала їхнього рішення. Через пару днів ми отримали запрошення на обстеження і 12.02.2022року ми поїхали на обстеження до ортопеда і анастазіолога.

Спочятку нас обстежив анастазіолог і відповів, що потрібно чекати 2-3дні рішення консиліуму анастазіологів.

Потім ми пішли на обстеження ніжок і після обстеження лікар сказав, що ситуація з правим тазобедреним суглобом  катастрофічна і потребує негайного оперативного втручання.

Якщо нічого не робити то Каріночка ніколи не зможе сидіти, перевертатися, гуляти на вулиці в колясці, радіти життю, вона постійно терпить нестерпний біль, який її поступово вбиває....

Єдина надія на її одужання, це термінова операція!!!