Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.

Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...

Мої емоції мені не підвласні, вчора ввечері чоловік повідомив, що відтепр з понеділка по пятницю після роботи почне відвідувать секції по боротьбі, тренажрний зал і ще басейн по суботах. Що вечорами йому скучно і він тупіє вдома.

Не можу зрозуміть у мене егоїзм бунтує, розуміючи, що він свідомо залишив на сімю 1 день , чи здоровий розсудок, а егоїзм це вже його порок, раз в цей не простий період він обирає себе.

От ця думка засіла в голові від моменту коли він це сказав. Коротко опишу його п...