Кризис в отношениях после микроинсульта мужа: история долгой ссоры и примирения

Це дуже довга історія, у мого чоловіка спочатку знайшли якби кісту у мозку, операція не потрібна, таблетки призначили мала сама вийти х часом, це постійні головні болі. З'ясувалося це після того як я дізналась, що вагітна, а як я народила, то на наступний день після виписки його поклали у лікарню з мікроінсультом. Далі ми ще й жахливо сваритися почали,(якщо коротко, то так, він у лікарні 2 тижні був, я змогла прийти 2 рази за перший тиждень, а далі дочка перестала спати днем кілька годин без мене, почала просто висіти на груді, і я більше не змогла прийти, а ще я нічого їсти не принесла, бо до його свекруха кожен день ходила, а я ці рази змогла тільки на півгодини забігти, і через це свекруха розказала мені яка я погана дружина, я образилася, сказала, що не хочу щоб вона до нас приходила, а чоловік сказав, щоб я не наїжджала на його маму,бо все вона правильно сказала, ну потім він сказав, що підтримав маму, бо моя мама до його погано ставиться, а я його не захистила, я на його образилася, сказала щоб він з лікарні сюди не приходив, а він прийшов з поліцією, і сказав, що я ненормальна забороняю йому бачитися з дитиною, хоча він вчора її бачив, і що він її у мене хоче забрати, ну після такого я образилася ще сильніше, потім він ще міг повій дивитися, але не міг подзвонити, і запитати як дочка, і в результаті, я спланувала хрестини без його, коли вони будуть сказала як він нарешті прийшов, а потім моя мама була проти щоб він жив у неї вдома, а оскільки його мама мене обізвала, потім ще мені якусь маячню писала, то я не збиралася з малою дитиною без її запрошення переїжджати до їх, і через це ми сварилися далі, потім ще через те що я відклала запропонувала відкласти поїздку до їх додому на 2 тижні, поки потепліє, посварилися)так що роз'їхалися. Але потім ми помирилися, ми вже мали переїхати до його, але оскільки у нас майже не залишилося грошей він через 2 місяці після мікроінсульту поїхав. А через 1-2 тижні я дізналася, що він там живе з іншою. Спочатку він вибачився за це, але потім щось було типу. А що я взагалі таке зробив? Я гроші заробляю, на коханку нічого не витрачаю. Та й ти сама вина, уваги мені не приділяла, кинула мене тоді коли я помирав. І ще це взагалі мікроінсульт винен. Він думав, що помре, от і завів коханку. І взагалі він для сім'ї стрався гроші заробити. Після цього пройшло вже 9 місяців, він ще живе з нею, але стверджує, що це тільки через те що коли ви парою, то вам дають окрему кімнату, а ще там робота легша ніж там де він раніше працював, і ще якби його сусідка по кімнаті їсти готує, а він їй за це масаж інколи робить, а так він з нею переспав лише кілька разів, а потім сказав, що любить він лише свою дружину. І от вчора він надіслав фото, що у його тиск 145 на 98, таблетки не допомагли, швидку викликав. І якби ж ну справді він після мікроінсульту, тиск такий часто, грошей майже не було, а залишити таку людину з маленькою дитиною, і піти самій працювати теж така собі ідея, прийнані він побувши з нами кілька днів сказав, що йому на роботі краще. Гроші потрібно було заробляти, і йому це важко дається. Але ж я так зрозуміла з тою дівчиною вони просто зговорилися пожити разом, аби не жити у кімнаті з купою людей, і домовитися, щоб вона йому допомогла і інколи приготувала їсти і для його теж можна домовитися, і для цього не потрібно було з нею спати. Тим паче що насправді ж причина, те що він на мене образився, і хотів так помститися. Точніше я думаю, що він поки ми сварилися кілька разів говорив, що якщо ми не з'їдемось чи я себе так поводитиму, то зрадить. І напевно дуже про це розмріявся, а я взяла і його пробачила, і погодилася з ним помиритися. А його це не зупинило. І щось не віриться, що вони зараз як сусіди живуть. Так от якби має бути жалко людину, а не жалко, я скоріше переживаю, що якщо він все таки помре, то не буде більше грошей давати. І мені здається, що я якась занадто жорстока, що це якось неправильно. І це мені спокою не дає. #першийзапис