Підкажіть,що прочитати чи як себе налаштувати ,щоб адекватно реагувати на ці всі болячки дітей ?!Реально ,мене це вибиває з колії психологічно.Ще ці всі свята ,всі хочуть прийти в гості -і якби це ок,але у мене параноя ,що вона знову захворіє .Тому ,що не всі розуміють ,що вдомі маленька дитина -і дозволяють прийти собі з соплями чи щось типу цього .Знаю ,що це не ок,але що робити зі своєю головою не знаю 😞Я ж скоро здурію від цієї тривоги
В саду и так цепляет , какие нах сопливые гости ? Все встречи только на улице на свежем воздухе.
Про перерастёт бред, из-за больного родственника потом 2 недели лечить ребёнка 😲 и это норма дня некоторых ?
Ваша задача беречь ребёнка , а не гостям угождать.
Недавно прочитала «Матера вам не наймичка, або чому діти це прекрасно» и поменяла отношение во многом, в том числе и к болезням)
Ну это наверное больше нотка юмора
Можете тут подписаться https://instagram.com/gomeopat_doctor?utm_medium=copy_link (если конечно действительно хотите поменять отношение) До похода в сад тоже не понимала как можно встречаться, если у детей сопли и не предупредить 😂 с садом попустило)) всё равно со всеми вирусняками встретимся и повысим уровень здоровья)) лучше быть готовым заранее
Превентивные меры. Слушаю семинары разные, изучаю механизмы. Как работает иммунка, что ей нужно, что нет. Потом и вирус не так страшен.
Кого слухаєте конкретно?!У мене ще з’явилась тривого ,оскільки останні болячки закінчились АБ
Елена Корнилова в основном, сейчас Заболотный Константин, ну очень доступно объясняет, не думала что такие процессы можно так понятно объяснить. До этого 5 вебинаров и все не тем языком ..
Розлад тривоги за здоров‘я (або за здоров’я дитини) - є такий діагноз. З цим можна звернутися до психотерапевта, оптимально в методі КПТ
Я відчуваю ,що не можу справитись з цим ,схиляюсь все таки звернутись до спеціаліста .Дякую ,за пораду
Если честно, не заморачиваюсь. Просто потому, что от всего не убережешь.
++ за то , что это надо принять , что это надо иммунитету. По другому никак . Хуже не болеть вообще , тут уже вопрос возникает! Это такая своеобразная польза для организма, чтобы выжить в дальнейшем. "Учить" каждую клетку организма новым вирусам, тренировать. Чем проще вы начнёте относится , тем проще всё это будет проходить.
когда вы сами поверите во всё вышесказанное, думаю это чувство само придет. Желаю , чтоб ваше сердечко хоть немного успокоилось по этому поводу 🙏😌
Я такая же ...но когда ребенок пошел в садик немного ( на 60%) изменилась..
Сегодня ьыла с дочкой в поликлинике, и наблюдала за одной мамой...она пришла с ребенком к лору..и бегала по всему отделению..искала место ( спрашивала за отдельные комнаты) где никого нет чтобы случайно не заразился ее ребенок..
С одной стороны я согласна...хорошо было бы приходить на прием отдельно и не контактировать не скем с больных...но врач, который принимает..он смотрит всех пациентов ...в том числе и больных... кого она потом будет винить (?)...
С походом в сад...я пересмотрела свои взляды по этому вопросу...болезни не избежны...
И Да я против категорически когда намеренно приходят в гости с соплями и кашлями и прямо об этом говорю...
У мене така сама параноя що до садочка, чоловік та свекруха наполягають, а мене тіпає від думки що тільки і буде що хворіти там ..на свята тільки з близькими і завжди десять разів уточнюю чи всі здорові
Тю, я отношусь к этому просто. Это естественный процесс наработки имунитета. Да нужно лечить, да дорого иногда, да раздражонный ребенок и орет. Но а как по другому? Так у всех и всегда было. Чего себя истезать? Переростет и все
@voitiuk.inna Принято считать что до школы ребенок должен максимально укрепить свой иммунитет , так как садик это не пропуск программы и не влияет на успеваемость. Хуже когда мамы очень сильно опекают и делают стерильные условия будучи детки крохами а потом это все , все равно будут проходить только в школе 🥴👍 Грубо говоря сейчас есть время спокойно поболеть😅
я максимально сопереживаю ребенку и это всегда сложно для мамы но что делать-то? Последний раз вообще капали сына 🥺 это ещё тот треш с вырывание капельницы ✌️ Такая наша доля мамская
Только понять, что болезни неизбежны. Рано или поздно ребёнок будет с ними встречаться и пока не сформируется первичное звено иммунитета будет болеть. Общение тоже необходимо, с родственниками, сверстниками. Даже поход в магазин - это тоже необходимый опыт. Я понимаю ваши чувства. С сентября сын ходил в сад 2 раза по 3 дня. После первого лежали в больнице, после второго снова закончилось антибиотиком, и у меня глаз дергается от мысли, что и после следующего похода он снова заболеет, но я вижу, что ему нужно общение, новые впечатления, а одни родители ему это обеспечить не в силах. ПС: вся наша родня давно в курсе, что к нам можно только полностью здоровыми
Це радикальна міра,але краще ніж потім сидіти і гадати чи захворіє твоя дитина чи ні після чергового візиту
просто с некоторыми людьми можно только так, если они человеческий язык не понимают. Одно дело, когда вы ведёте ребёнка в коллектив, где не в силах проконтролировать, кто болен, а кто нет + могут быть заразные до симптомов. Но совсем другое, когда взрослый человек, зная, что болеет, осознанно идёт в гости. Тут я была бы оооочень зла.
В мене так бабуся прийшла, соплі, пчихи. Малого тиждень лікую вже, а вона декілька днів чайку попила противірусного і їй ок. І щей дивується, чого я злюсь. Вони далекі від цього і зовсім не свідомо відносяться
Нашій донечці вже 3 тижні. І всі ці 3 тижні кожного Божого дня, тримаючи на руках свою дитину, дивлячись на неї, я розумію, що їй не підходить те ім‘я, яким ми її назвали. Ми довго з чоловіком сперечались ще в пологовому з приводу імені і я від виснаженості йому уступила і дала можливість обрати ім‘я дитині. Він назвав Єва. Гарне ім‘я. Але з кожним днем все більше розумію, що важко мені називати доньку так, не з таким іменем вона, мені здається, має рости. Що робити? Думаю поки ще не пізно, піти до РАЦСу і зміними свідоцтво про народження. Але чоловік образиться…(( Чи це в мене вже кукуха їде після народження? Чи це просто нова маленька людина в сім‘ї і потрібно звикнути промовляти нове ім‘я?
Давно тут не було постів #апоговоритьто На цей надихнула мене історія @natalishovka І я відразу пригадала схожу ситуацію у мене. Це було давно, старшому було лиш пару місяців, ми збиралися на прогулянку, одягнулись, поклала малого у візок, відкриваю я двері, і тут в отвір до мене ввалюється якийсь бомж!😧 Двері я до кінця не відкрила, але його голова і руки розплескались у мене на порозі і я закрити їх вже не могла! Мене охопила паніка, страх, я одна вдома, з малою дитиною, бомж у мене на порозі, не рухається, по ходу мертвий , двері закрити не можу, торкатись його тим паче, щоб випихнути назад....що робити? куди дзвонити? в міліцію? казати, що у мене мертвий бомж у квартирі, і мати купу гемороя на свою голову? Відразу цей варіант я вирішила трохи відкласти. Першим, кого набрала, був сусід, але він не відповідав. Далі подозвонила чоловікові, поки в паніці, дрожащим голосом, пояснювала чоловікові як мертвий бомж опинився у нас в квартирі, чоловік спочатку подумав, що я його підколюю взагалі🙈 але пару нецензурних слів, змусили його зрозуміти , що я не жартую!!! В цей момент трупак ожив, відкрив очі, оглянув мене з ніг до голови, і сиплим голосом ледь вимовив: "Води!" Я з паніки викинула телефон, він впав на плитку і розлетівся на окремі шматки, батарея, корпус, кришка, сімка...все валяється в різних місцях... В цей момент, не знаю звідки, у мене набралось сміливості, але я усією своєю силою схватила ручку дверей і прокричала: "А ну забрав свої ласти назад, а то я зараз їх відрубаю дверима, так, що ласти лишаться у мене, а твоя вонюча башка в коридорі, доречі, вони у мене броньовані, тому біль гарантую!"👌 Він секунду подумав, почав шорхатись, але сил у нього відповсти не було! "На п'ять закриваю...." - кричала я далі - " раз, два, три....", а він не рухається!!!😧 ".....чотири...." замружила очі "....п'ять" , і з усієї дурі замахнулась дверима, і захлопнула їх. Бабах!💣💥 Я довго не наважувалась відкрити очі й подивитися, що ж насправді сталось. Коли наважилась, з полегшенням зітхнула, бо бомжа у хаті вже не було. Зиркнула у глазок, а він продовжував валятись у мене ледь живий під дверима так, що двері я вже не відкрию, прогулянка у мене відмінилась остаточно! Але думка про те, що він може померти у мене під дверима, мене не лишала покою, і хай мене назвуть безлюдяною, але в той момент його стан здоров'я мене мало хвилював.🙀 Мене продовжувало трусити, я судорожно зібрала свій телефон, включаю, і тут відразу дзвінок, сусід, моє спасіння.🙏 "Привіт , мала! Я спав, не чув , що ти дзвонила, що трапилось?" (До слова сказати, у мене постійно трапляються якісь історії, і він постійно мене з них витягав🙈 Взамін, я займалась з його дитиною англійською 😊 бартер завжди спрацьовував💪😏. Я коротко описала йому проблему, він сказав : "Тю...зараз вирішимо👍" Я сиділа в коридорі, обпершись об візок, в якому спала дитина, і продовжувала труситись. Через п'ять хвилин подзвонили у двері, я підірвалась, але глянувши у глазок, побачила сусіда, бомжа вже не було.😏 Я відкрила двері, він мене вислухав і лиш посміявся з моєї історії, сказав, що бомж ще не всі мізки пропив, і коли побачив сусіда ( а він такий внушитєльний парєнь) , зрозумів, що ластами треба рухати швидко, і змився своїми силами.🙈 Попрощавшись з сусідом, я ще довго не могла прийти до себе, відмиваючи поріг усіма засобами хімії, що мала. Я лиш тоді почала розуміти, що взагалі трапилось. Не знаю в який момент той бомж злиняв, коли у нього вистачило на це сили,і не знаю, щоб я робила, якби він не уповз, коли я закривала двері, бо я б реально його прибила. 🙈 Коли розповідала про це своєму чоловікові , який примчався за пів години додому, в нього були очі по п'ять копійок. "Ні, я знав, що ти навіжена, але щоб настільки!!!!" промовив він. Але добре, коли все добре закінчується!!! А тепер питання до вас, чи потрапляли ви колись в казусні ситуації, чи мій чоловік правий, і я одна в своєму роді. "За то зі мною не скучно", відповідаю йому, і він зі мною погоджується.😅 Розкажіть, про ваші самі казусні ситуації, в які ви потрапляли! Чи часто з вами таке стається? Бо зі мною тупо постійно щось трапляється😂😂😂 Не знаю, чи стікер собі на голову почепити, чи сорочку навиворіт носити, чи просто змиритись, з тим, що я така і все😏 Що скажете?
Вірите ви що є «не садіковські « діти , чи вважаєте що всіх дітей можна адаптувати , всі плачуть , поплачуть і нічо з ними не буде ?
Дорогі матусі! Новий рік наближається і нічого не зможе його зупинити. Ми хочемо офіційно організувати велику акцію Секретний Санта на весь Мамлайф з десятками тисяч учасників. Для тих, хто не знає, акція Секретний Санта заключається в наступному. Всі учасники публікують приватно, в певну форму свою поштову адресу. Далі, в призначений день адреси перемішуються та роздаються у випадковому порядку. Кожен учасник отримує чийсь нікнейм та його адресу. Задача кожного учасника (кожного Секретного Санти) — не видаючи себе, вивчити профіль того, кому він буде дарувати, і подготувати цікавий новорічний подарунок для цього користувача та його дитини, написати теплі вітання. І в зазначений період відправити цей подарунок поштою. Після чого, в ідеалі, всі учасники повинні отримати подарунки-сюрпризи від своїх секретних Сант в перед- чи післяноворічний тиждень (в залежності від графіку работи пошти). Ми протягом тижня напишемо правила участі, в яких встановимо період подачі заявок та відправки подарунків. З очевидних правил — учасники повинні мати аккаунт, в якому є записи опубліковані пініше 13 листопада (щоб відсікти реєстрацію нових аккаунтів лише для акції та збору подарунків). Напевно, всім учасникам з закритими профілями, треба буде зробити публічними декілька дописів про себе, щоб про них можно було щось дізнатись тим, хто готує подарунок. З тих правил, які треба обговорити: 1. Користувачі перемішуються лише в рамках своїх країн, щоб не оплачувати міжнародні відправлення. Вірно? 2. Чи треба при міксуванні враховувати дружбу та підписки, щоб по можливості отримати подарунок від того, хто підписаний на тебя, чи, навпаки, не треба — тоді подарунок може прийти від зовсім незнайомої людини, з іншого куточку країни, і це буде ще цікавіше — ще більше всі перезнайомляться. 3. Чи треба при подачі заявки вказувати діапазон приблизної вартості подарунка, який учасник може собі дозволити — щоб намагатися зробити так, щоб отримати подарунок приблизно рівноцінний тому, який відправила сама? Чи не варто так сильно з цим заморочуватись— важлива увага, сюрприз та теплі слова? 4. Якщо є побажання від досвідчених Сант — пишіть та обговорюйте в коментарях. Ми зробимо спеціального бота в особистих повідомленнях, який надішле учасникам адресу на яку треба зробити відправку, якому потім треба буде підтвердити відправку посилки та який сповістить, що й ваш Санта вже надіслав подарунок.
У кого схватки починалися вдень? Вичитала, що найбільше окситоцина в організмі вночі, тому частіше і родова діяльність починається в цей час. З старшим у мене так і було. Цікаво чи може зараз початись серед білого дня. Уже хочеться їхати в пологовий)
Вика·
Мама сына (1 год)
Тю, я отношусь к этому просто. Это естественный процесс наработки имунитета. Да нужно лечить, да дорого иногда, да раздражонный ребенок и орет. Но а как по другому? Так у всех и всегда было. Чего себя истезать? Переростет и все
Інна··
Мама дочки (2 года)
да терпіння нам усім 🙏🏻
Вика··
Мама сына (1 год)
я максимально сопереживаю ребенку и это всегда сложно для мамы но что делать-то? Последний раз вообще капали сына 🥺 это ещё тот треш с вырывание капельницы ✌️ Такая наша доля мамская
Вика··
Мама сына (1 год)
Принято считать что до школы ребенок должен максимально укрепить свой иммунитет , так как садик это не пропуск программы и не влияет на успеваемость. Хуже когда мамы очень сильно опекают и делают стерильные условия будучи детки крохами а потом это все , все равно будут проходить только в школе 🥴👍 Грубо говоря сейчас есть время спокойно поболеть😅
Вика··
Мама сына (1 год)
Принято считать что до школы ребенок должен максимально укрепить свой иммунитет , так как садик это не пропуск программы и не влияет на успеваемость. Хуже когда мамы очень сильно опекают и делают стерильные условия будучи детки крохами а потом это все , все равно будут проходить только в школе 🥴👍 Грубо говоря сейчас есть время спокойно поболеть😅
Інна··
Мама дочки (2 года)
Мозок наче мій це розуміє ,але неконтрольоване відчуття тривоги -мабуть варто звернутись до психолога
Юля·
Мама сына (2 года)
В саду и так цепляет , какие нах сопливые гости ? Все встречи только на улице на свежем воздухе.
Про перерастёт бред, из-за больного родственника потом 2 недели лечить ребёнка 😲 и это норма дня некоторых ?
Ваша задача беречь ребёнка , а не гостям угождать.