Дівчатка, ох і не хочеться піднімати мені таку спірну тему, АЛЕ розумію, що сама не розберуся. До пологів лічені тижні (чи навіть дні) і мене дуже мучить єдине невирішене питання: ЧИ РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ??? Я вже стільки дивилася/читала, що сил просто немає... А рішення не приходь. А перші 2 щеплення йдуть вже в пологовому (БЦЖ/гепатит В). От завезуть мене в будь-який момент в пологовий, а в мене немає чіткої думки на рахунок вакципації і що робити? Напишіть...будь ласочка...хто що думає?
Дівчатка, хто там на +/- такому терміні як в мене, як ви себе почуваєте? Я вже тиждень не можу без солодкого,хочу спати цілий день, і в мене відчуття, що так і залишуся вагітною 😭
Дівчатка, як ви справляєтесь з втомою. В мене вже крик душі. Вже година дня, а я навіть поїсти не можу. Ми вкладаємось спати по 1,5-2 голини, а там вже їсти треба, імо, знов вкладаємось, поспить 30 хвилин і знов їжа, погратись, вкладаємось спати і в мене на себе взагалі часу немає. Ще чоловік і треба прибрати приготовити. Я вже на кікімору схожа, схудла так що коли виходжу в двір всі обговорюють що я дистрофії і як я така худа й народила. Я не розумію що я роблю не так і як знаходиш час хоча б поїсти.
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Дівчатка, в мене до вас таке питаннячко. Цеї ночі довго не могла заснути, але перед тим як заснула, ще раз сходила в туалет, і те що я побачила мене сильно налякало, в мене вийшло багато крові з влагалища. Я помилась, і більше крові не було, я цілу ніч слідкувала чи немає крові, і до тепер її слава Богу нема. ( в мене цестит, лікарка виписала уролесан, і Канефрон, пити 7 днів, п'ю вже п'ятий день) . Не знаю що думати, що робити. Синочка я відчуваю. ( і ще сон приснився, що мій синочок помер в утробі. Це мабуть я так сильно налякалась, і накрутила себе) Дівчатка що це може бути, порадьте що робити, бо сильно себе накручую. Допоможіть! 😘🙏🙏😔😞😟☹😥😭😓
Анна·
Мама дочки (1 год)
Когда рожала спрашивали последний день месячных и от них отчитывали срок, хотя я считала по первому скринингу с гинекологом.
Альона··
В ожидании первенца
та я ж оце за це і переживаю
Анна··
Мама дочки (1 год)
может есть смысл сделать ещё раз узи и посмотреть какой срок они вам сейчас скажут
Альона··
В ожидании первенца
так зараз уже не інформативно, у всих діти з різною вагою народжуються
Екатерина·
Мама дочки (2 года)
Акушерский срок ставиться всегда по первому дню последних месячных в не зависимости когда была овуляция. Даже если вы знаете дату зачатия. У меня крупный плод был, по УЗИ пдр ставили на 7.10, по месячным-14.10, а родила 17го.
Альона··
В ожидании первенца
Це у вас при першому скринінгу пдр на 7.10 було?
Екатерина··
Мама дочки (2 года)
да, и я очень надеялась, что так и будет 😆
Катериша·
В ожидании первенца
Ага и мне поставили пдр на неделю позже по узи. Хотя мы четко по сроку идем. 🙈 надо просто было на месяц позже всем пдр говорить, меня уже тоже все задолбали🥺🙈
Альона··
В ожидании первенца
@venera.26, це мабуть всі хто 45+ так думають)
Venera··
Мама дочки-младенца
может у них всё по другому было и торопили всё)хотя маму мою на 39-й стимулировали,но у неё почки отказывали. А так она не переживает вообще,хоть 41 неделя, хоть какая. Главное,что врачи говорят
Альона··
В ожидании первенца
я своїх кого не спитаю так всі кажуть що родили на 36 тижні, але мені здається їм термін не так якось рахували. А бабуся так взагалі вперше почула що тижні рахують, каже вагітність 9 місяців повинна бути, а ти вже 10 ходиш)
Alina·
Мама сына (2 года), беременна (22 нед.)
Ну мне сказали по 1 скринингу на УЗИ что дата точная
Мне пдр 7.02 а моя врач поставила чего-то 9.02
И по конечным месячным пощетам все правильно что 7.02 в любом случае этого не будет чуствую