Кажуть, що ми зараз живемо в час емансипації жінок та гендерної рівності. І хоч насправді ми прямуємо в цьому напрямку, цей рух більше нагадує краб‘ячі перегони, крок вперед і три назад. Жінка щодня стоїть перед вибором: навчання чи одруження, кар‘єра чи сім‘я, друзі чи домашній затишок. І якщо навіть якимось чудом виходить балансувати між багатозадачністю, обов‘язково знайдеться хтось, хто перечеркне усі її заслуги, «ну їй ж чоловік допомагає», «та в неї прибиральниця і помічників ціла купа» , або «грошей кури не клюють». Варіантів реплік може бути безліч, насправді, це лише фрази, за якими люди прикривають свою невпевненість, заздрість, неспромогу досягнути того, що досягнули інші. І замість того, щоб зізнатись в цьому самим собі і змінити власне життя, вони продовжують поливати брудом життя інших.

Хтось скаже, що це людська природа, хтось порадить не звертати уваги, адже чим більше про вас говорять, тим сильніше та яскравіше ви є. Але особисто мені даються важко передсуди, особливо, якщо вони лунають від людей, яких я поважаю та люблю. Мені це абсолютно не зрозуміло і надовго вибиває з колії. Багато хто помітив, що я зникла з соц мереж. Дякую усім небайдужим хто писав і питав, що сталось і вибачте, якщо я вам не відповідала. Для мене соц мережі, як мій щоденник, де я ділюсь своїми радощами та смутком, своїми перемогами та факапами, відкриваю свої думки та почуття, і мені надзвичайно приємно, коли ви пишете, що мої тексти знаходять відлуння у ваших думках та серцях, це значить, що ми з вами на одній хвилі. Але коли мені доходять чутки від інших, де мої слова, фотографії та навіть близькі мені люди стають предметом обговорень, мені хочеться закритись у своємо власному світі, нічого не писати і не публікувати, видалити усі соц мережі і обмежити спілкування з людьми, які аб‘юзять моє життя. Розумію, що це є чайлдіш і неможливо втікти від реалій, але саме це я зробила, і протягом останнього місяця щодня отримую інсайти, починаю краще розуміти себе і чого саме хочу від свого життя Я, а не думають інші, вчусь здоровому пофігізму і вмінню пробачати. З останніми двома поки ще маю трабли, чесно кажучи. Але ж ніхто не ідеальний.😉

Скажу так, #digitaldetox рулить.😎

Я знайшла своє місце сили, чарівний ліс в 20 км від дому, де зараз багато грибочків і зелений мох, як у казці і найкращі заходи сонця.

А як у вас тут справи?)

#мояписанина