Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу. Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць і тут заповітні 2 полосочки ... усе немов у казці. Я була на 7 небі від радості та щастя. Я відчувала себе мамою з перших днів, коли дізналася, що вагітна. Це була запланована , підготовлена вагітність. Я здала усі аналізи з чоловіком ще до весілля. Ми були розписані пів року а пізніш одружилися. І ці пів року я приймала протизаплідні таблетки ( так прописав лікар) приймала вітаміни і проходила обстеження . Лікар сказав після відміни плануємо адже ти здорова. Ми так і зробили. Вийшло, що завагітніла я відразу в перший цикл після відміни. Вагітність протікала добре, однак на 4-6 тижні я захворіла. У мене дуже боліло горло, ніс, температура була 37.2. Лікар сказав, що це може і на вагітність бути температура, але треба виключити вірусний грип. Я пішла в місцеву лікарню , там мені сказали, що нічим не можна лікувати. Лише деякими рослинними препаратами, як виключення. Я прийшла в норму десь за тиждень. Далі все було нормально.12 тиждень вагітності - плід розвивається добре. Однак вночі мені сниться сон, якась жінка говорить, що я не виношу це маля, що я або народжу і воно помре, або ж не доношу до 9 місяців. Я прокинулася зі сльозми, розбудила чоловіка. Він мене обійняв, говорить, все буде добре, це лише сон. Шо куди ніч туди і сон. Що це нормальний страх вагітної жінки за маля. Ішов 17 тиждень. Я відчула перші поштовхи маля , і навіть чоловік відчув. Це таке щастя. Словами не передати. Пам'ятаю досі, це була середа, ми мали їхати дізнатися стать дитини. Я прокинулася в поті. Мені знову снився сон, однак я не змогла сказати чоловіку, я не хотіла портити такий щасливий момент. Мені було страшно, чесно, уві сні я зайшла в приміщення, там було все незнайоме. По центру кімнати стояло ліжко, на ліжку сиділа дівчина і водила руками по моїй стороні( чомусь я почала кричати, шо це моє ліжко , що ти робиш???) в той момент я відчула біль , впала на коліна, у мене почалася нудота, я побігла в туалет і настільки все було чітко, неначе вживу. Я запам'ятала усі деталі, навіть що плитка в туалеті була жовта. Далі мені сниться шо животика уже немає, я плачу, а дівчина каже - усе, не буде більше болі. Я прокинулася і побігла вмитися. Мені було страшно. Я розуміла, що щось зі мною не так. Ми поїхали в лікарню. Я лягла на кушетку в очікуванні, ну хто ж там, дівчинка ? А може хлопчик? Мені так хотілося швидше почути ... а лікар сказав - це погана вагітність. Чоловік питає - що це значить? Він говорить- у вас у дитини вода у мозку. У мене був ступор. Чоловік заплакав... і мені стало так тяжко дихати. У мене весь світ провалився, мені було боляче, що мій чоловік плаче, що я нічого не можу зробити, шо моя дитина, з котрою я розмовляла, по словам лікаря не могла мене чути. Лікар каже- чому ти не плачеш? Трясе мене бо я не ворошилася. Я заплакала лише в машині , кричала до Бога, за що ти так зі мною, я ж нікому не бажала зла! Я любила дитинку більше за все на світі і ти її забрав! За шо ти караєш мене? Мене направили на мед комісію де діагноз підтвердили. Мене завезли в дивну лікарню. Я зрозуміла, шо це не роддом. Щасливих лиць там не було. Медсестра каже - шо з тобою? Я відповідаю: щось не добре. А вона - ну це понятно у нас всі такі тут. Ви знаєте про лікарів у мене до того була ше більш менш хороша думка, но те, що відбувалося далі, не входить ні в які рамки. Лікар забрав мого чоловіка на розмову, як потім виявилося- він сказав, що якщо чоловік залишить мене, то мені буде легше морально і якщо він хоче щоб я родила швидко за 2-3 дні то треба за один укол віддати 5.000 грн. А якщо два тижні то 2000 грн . Мій чоловік був розгублений, звичайно , в такій ситуації людина не може тверезо оцінювати ситуацію і згідна на будь яку ціну аби з коханою людиною все було гаразд. Коли я кричала на лікаря чому мені не можна бути з чоловіком? Він сказав - для його буде краще. Мене забрали , сказали ходи у перевязочну, ми просто подивимося. Мені було дуже боляче, шось вкололи всередину там. Завели назад у палату, сказали будеш родити покличеш. Я кажу: а як я знатиму коли я робитиму? А Медсестра каже - буде чути на вулиці. В палаті було дуже холодно, це було перше шо я відчула, я лягла в ліжко, мені болів живіт як перед місячними. Цілу ніч я лежала, під ранок знову шось вкололи , дали жменю таблеток. І тут воно почалося... не буду описувати бо це зрозуміло лише тим хто народжував штучно і тим хто знав що дитину на руки не візьме. Цю біль я відчувала довго в нічних кошмарах. Мені дуже хотілося шоб поруч хтось був, мені було дуже страшно. Страшно залишатися з бідою на одинці. Це вбиває ... я зайшла в туалет а там жовта плітка, я впала на коліна як у сні. Я кричала, шо ти знущаєшся наді мною. Навіщо ? Я просила побути поруч когось - вони відповіли - ми шо дурні? Я казала що в кошельку гроші візьміть , лише посидіть поруч! Ніхто! Ніхто не хотів поки не побачили мене біля унітазу відключеною! Вони покликали лікаря і той якось привів мене до тями. Лише одна жінка з усієї лікарні 10 хвилин побила мені в таз на спині бо це рятувало під час схваток. Вона казала, шо мій таз зараз розходиться тому така біль. І знаєте, прийшла інша Медсестра накричала на ту, сказала ти здуріла? Що ти їй робиш , вона нехай сама сидить . Звідки така ненависть? Я осталася знову сама, я кричала , просила про допомогу, кричу шо вот вот народжу. Мені сказали терпи бо занята перевязочна де ти маєш родити. Уявляєте стан мій, коли я вот вот народжу і розумію, шо мій мозок не зможе справитися з тим, шо на моїх руках опиниться дитина на 18 тижні розвитку. Нарешті вкінці кінців мені сказали вставай і ходи , я кажу не встану! Не можу, мені боляче!вони поклали мене на кушетку і повезли. По дорозі я бачила ікони, там було таке місце де такі жінки як я молилися за своє життя. Я спитала в Бога, за що ти так зі мною? Завезли мене до лікаря , всі робили своє, хтось розказував шо їв, хтось говорив по телефону, а рижа жінка Медсестра кричала на мене з матами чого я кричу. Я родила в той момент коли лягла на крісло, це було швидко, я відчула як моя дитина упала на землю. Лікар сказав - забирайте " оте" я не можу на таке дивиться. Я побачила, як вони Замотали мою дитину в тряпку з підлоги і винесли... анестезіолог хотіла робити наркоз , я кричала вже сама не пам'ятаю що. Мені було страшно, шо раз темніє в очах я не зможу контролювати те, що вони будуть робити. Я боялася настільки, що мені було тяжко думати навіть. Коли я прийшла в себе, уже в палаті , я почула , як медсестри спілкувалися між собою. Говорили, що нехай хтось залишиться з нею, бо вдруг " загнеться" ше винні будемо . Говорили а де її чоловік, чого не був з нею. Я знайшла телефон під подушкою бо сховала перед тим, як все це сталося. Набрала до чоловіка і за 9 хвилин він був уже поруч. Пам'ятаю, що лікар просив могорич, бо був день ангела його, гроші просили медсестри, бо все бігали біля мене. І я не мала сили навіть сказати не давай їм грошей. Коли я прокинулася вдруге то виявилося, шо кожна отримала по 200 грн бо такий тариф, і так далі. Ви можете уявити? Чому у нас такі жорстокі люди? За що вам платити? Вибачте, що пишу з помилками, просто пишу те, шо на душі, не думаю, як то правильно. Я думаю ви зрозумієте ... Після того звісно життя моє змінилося. Змінилося відношення до усього. Змінилася я. Мені часом так хочеться вернутися в те безтурботне життя. Де мої рожеві окуляри рятували мене від усього. Три місяці я жила з фізичним болем у снах. Прокидалася зі страхом , мені було страшно спати без світла бо це нагадувало мені, той момент коли потемніло в очах і мені стало страшно... Пройшло 8 місяців. Сни бувають коли стрес. Біль в серці та страх . Я планую вагітність , але хочу планувати з своїми рожевими очками. Де світ добрий та щасливий. Дякую, хто прочитав. І надіюся, що той, хто втратив маля, зрозуміє, що не один. Бо мені ця підтримка була необхідна. ❤ 🙏🏻
Вот багато хто пише, аналізи треба і тд... я повністю згідна.,Але от мій випадок, який мене сьоголні довів просто до сказу!!! В 30 тижнів перед декретом я робила скрінінг /доплер,( перед декретом)виявила узістка товсту плаценту 50 мм... але запевнила ,що дитина навіть на тиждень випереджає норму, тобто набирає гарно вагу, кровоплин внормі ..., моя г на це увагу не звертає, направляє на здачу аналізів плаценти, добре, я здаю щоб самій впевнетись що все внормі( і результат супер)через 3 неділі я здаю знову узд і знову ті самі 50мм і дитина пухляшом стає, тобто висновок : зваживши всі результати -така властивість моєї плаценти ! Знову показую моїй г, результат узд, вона мене в срочному порядку направляє на ктг, йду , і ця дєвочка що його робила сказала -оцінка буде супер, дитинка активна, серцебиття внормі ... а що думаєте на це сказала моя г????--- а чого він такий активний??? Так завжди??? І почала, здаємо знову гормони плаценти , і почата щось бубніти як я сказала НЕТ!!! Відмовляюсь !!! В мене є на що витратити 450 грн , вони зараз на дорозі не валяються щоб я йшла при кожному іі бажанні здавати аналізи саме в ту лабараторію ,де вона вважає будуть точні результати !!я кажу, ви ж бачите, що все внормі, ну чого кіпішувати , якби дитина ненабмрала вагу, чи ще шось недай Бог, я б звичайно прислухалась , але це занадто !!! Чесно!!! Написала я відмову... І вона в кінці так і сказала , з нас вимагають щоб все було як книжка пише, і всерівно на решта показників !!! Тобто, знову ж за те що вони знімають з себе відповідальність .... Короче , я втомилась чесно!!!! Забула написати -перед цим всім консультувалася ще з одним лікарем, якому довіряю на всі100% вона в шоці що мене ганяють , бо навіть по їхнім стандартам все внормі ! З моїми результатами інших досліджень хвилюватись немає причин !!!
Завтра 1 візит до гінеколога. Дівчата, підкажіть, про що мені треба знати? Завтра термін 5.1. Зданий аналіз ХГЧ і прогестерон. Г ще по Вайберу написала, щоб я спочатку на УЗД пішла. А я не хочу 🙈 Я думаю рано. І вони вагінальне на такому терміні роблять (щоб краще було видно). Боюсь. Як підготуватись до візиту і про що запитати Г?
Марина·
Мама сына (2 года)
Завжди розчаровуюсь у нашій медицині, а точніше у Медичних працівниках, халатність просто зашкалює.....😔😔
Катерина·
Мне вас очень-очень жаль;( Единственное, что вы можете сейчас сделать - это попросить у девочек подсказать хорошего гинеколога, чтоб как-то разобраться в этой ситуации. Ибо к первой после такого идти не вариант;(
Настя·
Мама сына (5 лет), беременна (35 нед.)
Божечко... сил Вам і швидкого одужання
Екатерина·
Как вообще без УЗД такое делать, руки оторвать извините.
Сил вам и скорейшего выздоровления, но оставлять безнаказанно такое нельзя.
Марина ·
Мама сына (5 лет)
Очень неприятная ситуация произошла, очень сочувствую вам.
Но думаю что нужен другой врач, или 2 разных врача, помочь разобраться в как быть дальше.
Хочу пожелать лёгкого выхода из сложившейся ситуации. Главное не паникуйте, берите с собой мужа, для резвости ума. Вдруг вы от волнения что-то не спросите, пусть он задаёт вопросы.
Делитесь с нами. Вам выговориться, и нам будет полезно знать...
Шевчук Маша·
Тримайтеся. Сил вам 🙏
Оксана·
Мама дочки (5 лет)
Вас ДУЖЕ шкода! Тримайтесь! 🙌🏻
Обов’язково залиште дані такого лікаря по всім соціальним мережам, щоб попередити такі випадки в майбутньому і уберегти, можливо, інших діток і мам!!!
Елена·
Мама двоих (4 года, 10 лет)
У моей кумы после такой чистки сын родился :(( Держитесь!
Марго··
Мама дочки (4 года)
@k.kristina13, в сенсі погано? Щось з дитинкою?
Kristina··
Мама дочки (1 год)
вибачте будь ласка, я спочатку сказала оце, а потім подумала, що зараз не кращий час для таких коментарів.
Пробачте. Мені так шкода, що вам доводиться проходити через це. Обіймаю вас, сил вам!
Елена··
Мама двоих (4 года, 10 лет)
Мальчику сейчас 13 лет. В любом случае сохраняйте спокойствие. Сейчас нужно выяснить плод замерший или жизнеспособный.
Вава. ·
Канибалка. Аж Сердце разболелось ...... Запомните на будущее. Ни одному врачу,никогда не верьте. Три разных мнения.
Марго··
Мама дочки (4 года)
Да, я знаю. Але на тий момент в мене не було вихода. Я з сильною кровотечею поступила по скорі, на що вона налякано почала мені наголошувати на чистку. При цьому я в неї питала чи можна це вирішити якось по іншому, і коли заходила на операційний стіл сльозно питала чому без узі, на що вона сказала у вас сильна кровотеча і потрібно бистро діяти, от я налякана і довірилась цій людині.
Вава. ··
это тоже мне знакомо.... мы беззащитные в такие моменты. Напуганы. Держитесь моя хорошая.
Ирина··
Мама двоих (1 год, 6 лет)
у моей подруги так со второй беременностью было. На 7 недели сильное кровотечение было. Врач настаивала срочно на чистке. В больницу ехать. Но подруга так не сдела. Она с этим кровотечение в роддом поехала к знакомой акушерке. Там ей сделали Узи вагинальное и оказалось все норм. Это кровила шейка. У нее не до конца там все закрылось. По итогу до конца беременности кровило, но до конца так и не закрылось все.
Выносила и родила. Хоть был риск что инфекции могли к ребенку попасть.
Вам сил и терпения!
Всегда проверяйте у нескольких врачей!
Ася·
В ожидании первенца
Я бы этому врачу оторвала бы руки, в любом бы случае я бы это просто так не оставила.
Как можно так халатно относится к своей работе и на тяп-ляп делать такие вещи.
Сил вам, держу кулачки, чтобы с вторым малышом все будет хорошо.
marina·
Мама дочки (4 года)
Блин, жесть. Пусть все в итоге будет хорошо.
MissisI·
Мама сына (2 года), беременна (24 нед.)
Жесть повна. А якщо вона живе плідне яйце вишкрябала, а завмерше лишила??!! Це просто так залишати не можна. Вона мала відправити вас на узд.
Linda·
Мама сына (1 год)
Несколько лет назад я приехала по скорой в больницу на 9 неделе с кровотечением. Врач с*ка тоже не сделала узи, провела только визуальный осмотр и категорично сказала надо чистить. Я была в шоке от происходящего и мне в голову не пришло что надо узи. Это сейчас, анализируя ту ситуацию и на основании всех симптомов я понимаю, что тогда была просто отслойка, и были очень хорошие шансы сохранить ребёнка, хотя бы попытаться 😔 часто думаю, что попали я тогда к нормальному врачу, возможно всё было бы по-другому 😔
Alenka❄️💞🥰·
Хм, не удивлюсь если следущий пост будет" мы розвивався" удачи вам.
Наташик·
Мама дочки (4 года)
А вы ж и писали что хгч завышен.. И может быть двойня😢
Марго··
Мама дочки (4 года)
Так, я відчувала
Litvinova·
Всегда нужно остановится на мин и подумать. Хорошо подумать. Перепроверить у другого врача! Обязательно! Моей предидущей замершей уже 4 года. Бегает и смеётся. Я просто перепроверила у другого врача!
Марго··
Мама дочки (4 года)
Як це прекрасно🙏🏼 Так, ця ситуація мене навчила дуже багато чому.
Litvinova··
только у меня кровотечения не было. Это меня и насторожило.
Марго··
Мама дочки (4 года)
в мене вже тут звичайно інша ситуація. Але... але