Дуже зворушливий вірш!
НЕ ПИЙТЕ, МАТЕРІ, ГОРІЛКИ....
Маленький хлопчик плакав біля тину,
А поруч мама п’яна на траві,
Дрімала геть забувши про дитину,
Бо відключилась пам’ять в голові.
Та раптом хлопчик вибіг на дорогу,
І дибав по зустрічній полосі,
Але машини, дякувати Богу,
Миттєво зупинилися геть всі.
— Я хочу їсти – вимовив хлопчина,
Чарівній жінці з сірого авто,
В якої через мить з повік сльозина,
Злетіла на нове її пальто
Тамара це дитя нагодувала,
Купила одяг, щоб було тепло...