Дівчата доброї ночі,так хочеться виговоритися,я з чоловіком познайомилися коли мені було 23 роки,а в 25 одружилися,дуже…
Дівчата доброї ночі,так хочеться виговоритися,я з чоловіком познайомилися коли мені було 23 роки,а в 25 одружилися,дуже хотіли діток але не виходило і ось в 33 народився наш синочок довгоочікуваний ми довгих 8 років намагалися було одна завмерша і одна ембріоматія,і тут відносини наші з народженням дитини підкосилися,коштів нехватає,по не обходимості так склалися обставини я з дитиною переїхала до моїх батьків і чоловік до нас приїзджає на вихідних (папа вихідного дня) він проживає в Києві,а ми в Обухові і так вже 1.6 ,ми періодично приїзджаємо до Києва на пмж але це нічого не міняє ,папа як був вихідного дня ...
Інтимне життя теж перенеслося на 10 план,я з дитиною дуже втомлююся,а він як приїзджає тл тільки по гратися з ним,а щоб по кормити,переодягти,спати положити це все мама робить бо мама.Може в когось по іншому в нас це так І ще короний його вираз ," это ты же хотела ребенка ?!так вот и воспитуй и няньчись теперь,что ты от меня хочешь?!"Ось і обіда.
MissisI·Мама сына (2 года), беременна (22 нед.)
Муж наївся груш. Звик за 10 років, що вся ваша увага тільки його. А тепер сина)) По-суті те шо ви живете окремо це його вина. За 8 років шлюбу міг на шось скопити гроші. Ваша ситуація ще раз підтверджує, що діти ніколи не є "помєхою" для фінансових скоплень. А якби дитина народилась на першому році сімейного життя, а на даний день було б вже 3?? То що б бідували?
Відправляйте його на заробітки кудись, хай не ноє. Як не хоче нічого міняти, то міняйте ви
·1 отметок «Нравится»1·Ответить