МОЇ ПОЛОГИ Ч 3

Десь о 4-5 мені вже було дуже боляче. Я просила медсестру, що б вона плескала мені по ногах, розминала спину.
Мені запропонували фітбол, але на ньому було ще гірше.
Потім вже пішла стадія сліз. Я говорила, що більше не можу. Втомилася, хочу спати. В одну сутичку я молилася всім святим, в іншу я лаялася, в третю знову молилась😀

Потім я вирішила полежати, і мене вибило. Довелося вставати, так як процес зупинився. Хоча я могла б і відпочити, але мені хотілося швидше народити!

Лікарі говорили: проміжок великуватий, ще не народжуєш. І тут я відчуваю 👶 Макса. Кричу: я народжую.
Макс не хотів прощатися зі своїм міхуром. Довелося проколоти. Світ розділився на до і після. Я вже лежала і стискала м'ячик якийсь. Сил мукати або ще щось не було.
Але я була налаштована дуже рішуче. Трансформували крісло, включили прожектор. Я майже на сцені і готова виступати😀
Перші спроби виявилися невдалими. Потім до мене дійшло як треба. Відчуття як всередині тебе їде поїзд. Це все, що я можу сказати про пологи)))

В перервах між схватками лікарі питали мене, які пісні ми співаємо у хорі, які ще предмети я веу.
Пішла нова хвиля, і я просто відмовилася тужитися. Сказала, що більше не можу. Акушерка мене бистро привела до тями))
Ще трішки і я народився Макс. Поклади мені його на живіт. Він мені здався таким важким. Я подумала, він справжній, шкіра, кістки, як він там вміщався)) Я кажу, мабуть, заради цього і варто народжувати, а акушерка каже "деякі по 6 разів"))

Потім мене перевели у палату, там я лежала та боролася зі сном, втомлена, але найщасливіша. Тепер я вже мама...