Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.

Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...

Я одна не розумію чому ми так прагли і прагнемо до Європи. Я дуже вдячна всим європейцям за допомогу. Але відверто Україна на багато кроків попереду. В багатьох аспектах. Вартість житла в Європі для звичайних людей не досяжна, багато людей просто все життя орендують. Звісно простіше і набагато дешевше придбати машину. А на комунальні послуги теж космічні ціни. Медицина взагалі, ніби ми на різних планетах. Ніяких обстежень перед вакцинацією лікар не робить, я записалася в клініку до лікаря, а по...

Мені вже не перший місяць цікаво: звідки у людей, а особливо мам, які прагнуть чогось більше, ніж просто декрет, і досягнути чогось після декрету час на серіали?

Коли я годую дитину, то качаю ноги;

Коли вона довго засинаю, то з навушником вчу мову, шукаю одяг, читаю відгуки про іграшки, читаю підписки в телеграм-каналі, починаючи від задач на розвиток пам’яті та мозку, завершуючи простенькими інформаційними каналами про інвестиції (треба ж, блін, зрозуміти хоч щось про інвестиції, кріптовалюти, ...

Давно тут не було постів #апоговоритьто На цей надихнула мене історія @natalishovka

І я відразу пригадала схожу ситуацію у мене.

Це було давно, старшому було лиш пару місяців, ми збиралися на прогулянку, одягнулись, поклала малого у візок, відкриваю я двері, і тут в отвір до мене ввалюється якийсь бомж!😧

Двері я до кінця не відкрила, але його голова і руки розплескались у мене на порозі і я закрити їх вже не могла!

Мене охопила паніка, страх, я одна вдома, з малою дитиною, бомж у мене на пороз...

Поностальгуємо трохи?

Усі пам'ятають свої шкільні роки? Спіднички покоротше і блиск для губ від емвей з полуничним смаком. Перший лонг шейк у дворах, пісні Цоя під гітару, пропущені уроки в італійській піццерії, побіг через вікно жіночого туалету усім класом, мак флурі після школи в Мак даку на Хрещатику. А ще театральна студія і уроки трудового навчання, на якому пельмені летіли мимо друшлака в раковину, а потім збирались назад на тарілку 🙈 Але ж з якою гордістю ми тоді годували тим наших хлоп...