ksyushasava
Oksana
Коли Ваша дитина почала розповідати про сни?
Я б подумала, що то про сон розповідає моя кнопка, але досі зрозуміти не можу. Вона ніде того не чула і не бачила.
Вчора зазвичай заснула моя дівчинка на дивані. Ми зараз у бабусі з дідусем. А тут її спальне місце разом зі мною.
Я впевненим кроком розрізала нічну тишу, ледь порушуючи сопіння рідних в інших кімнатах, разом зі своїм рідним другом ноутом пішла до кухні. Ні, не влаштовувати нічний дожор. Просто трохи було деяких справ, час для яких нарешті звільнився. Увімкнула собі кіношку на телефончику і з розумним видом обличчя вибивала симфонію на буквенних клавішах.
Через певний час почула, що ручка на дверях, які розмежовували кухню і вітальню, почала невпевнено витанцьовувати. Я відразу і не зрозуміла, що це 90-то сантиметрова крихітка старається відкрити собі шлях до мами.
Піднімаю очі, а до мене біжить маленьке щастя з розширеними переляканими зрачками та тремтінням всього тіла.
«Мама, маааамааа...» пролунало з її вуст, а я вже відірвала її від холодного полу і, ніжно обіймаючи, тримала на руках. Ми сіли в крісло. Я не просто відчувала як моя любов тримтіла, її серденько неначе вилітало з грудей.
Моя Дашуня почала без перерви говорити:
«Мама, кімната складається! Все ламається. Диван поломаний. Я злякалася. Я боюся. Поїхали у Київ. Там моя Кроватка. Тут диван поломаний. Кімната складається. Все складається (вона показува все своїми маленькими ручками) Я не буду там спати... мам, я злякалася, а ти у кухні.»
Я бачила той страх. Страх в очах нізчим не сплутаєш.
Коли ми з нею довго наобнімалися, заспокоїлися, нагладилася, я почала пропонувати їй йти вже спатки.
Довелося запропонувати інше місце для поринання в царство Морфея. Але ж вся постіль була на попередньому «поломаному» дивані. І коли я зайшла в ту «складену» кімнату, то моя булка почала заходитися в сльозах і повторювати знову те, що вона говорила в кухні.
Ніч склалася не легкою, однією фразою. Ми заснули. В іншому місці. А вранці неначе й нічого не було.
І все то наче простий сон моєї крихітки, аби не речі, які я бачила в своєму дитинстві...та всі інші мене переконували в моїй активній фантазії...
#фотограф
#мамадочь #пападочь #ксюшаврядках #каклюбить #sweet🍭daria #киев #дети #развитие #украина #любовь #счастьеимеетимя #декрет #доченька #мыслиночью #материнство
Я б подумала, що то про сон розповідає моя кнопка, але досі зрозуміти не можу. Вона ніде того не чула і не бачила.
Вчора зазвичай заснула моя дівчинка на дивані. Ми зараз у бабусі з дідусем. А тут її спальне місце разом зі мною.
Я впевненим кроком розрізала нічну тишу, ледь порушуючи сопіння рідних в інших кімнатах, разом зі своїм рідним другом ноутом пішла до кухні. Ні, не влаштовувати нічний дожор. Просто трохи було деяких справ, час для яких нарешті звільнився. Увімкнула собі кіношку на телефончику і з розумним видом обличчя вибивала симфонію на буквенних клавішах.
Через певний час почула, що ручка на дверях, які розмежовували кухню і вітальню, почала невпевнено витанцьовувати. Я відразу і не зрозуміла, що це 90-то сантиметрова крихітка старається відкрити собі шлях до мами.
Піднімаю очі, а до мене біжить маленьке щастя з розширеними переляканими зрачками та тремтінням всього тіла.
«Мама, маааамааа...» пролунало з її вуст, а я вже відірвала її від холодного полу і, ніжно обіймаючи, тримала на руках. Ми сіли в крісло. Я не просто відчувала як моя любов тримтіла, її серденько неначе вилітало з грудей.
Моя Дашуня почала без перерви говорити:
«Мама, кімната складається! Все ламається. Диван поломаний. Я злякалася. Я боюся. Поїхали у Київ. Там моя Кроватка. Тут диван поломаний. Кімната складається. Все складається (вона показува все своїми маленькими ручками) Я не буду там спати... мам, я злякалася, а ти у кухні.»
Я бачила той страх. Страх в очах нізчим не сплутаєш.
Коли ми з нею довго наобнімалися, заспокоїлися, нагладилася, я почала пропонувати їй йти вже спатки.
Довелося запропонувати інше місце для поринання в царство Морфея. Але ж вся постіль була на попередньому «поломаному» дивані. І коли я зайшла в ту «складену» кімнату, то моя булка почала заходитися в сльозах і повторювати знову те, що вона говорила в кухні.
Ніч склалася не легкою, однією фразою. Ми заснули. В іншому місці. А вранці неначе й нічого не було.
І все то наче простий сон моєї крихітки, аби не речі, які я бачила в своєму дитинстві...та всі інші мене переконували в моїй активній фантазії...
#фотограф
#мамадочь #пападочь #ксюшаврядках #каклюбить #sweet🍭daria #киев #дети #развитие #украина #любовь #счастьеимеетимя #декрет #доченька #мыслиночью #материнство
3.4 года
5
Лучший комментарий
Только сейчас начала рассказывать, что приснилось и то, только сразу после пробуждения в первые пару минут. Вот пару дней назад проснулась и сказала, что видела белую змею большую (С Nat Geo Wild по вечерам надо завязывать, наверное😅), а через 5 минут уже не помнила этого
Комментарии
Только сейчас начала рассказывать, что приснилось и то, только сразу после пробуждения в первые пару минут. Вот пару дней назад проснулась и сказала, что видела белую змею большую (С Nat Geo Wild по вечерам надо завязывать, наверное😅), а через 5 минут уже не помнила этого
А моя сьогодні вранці знову каже, диван поломаний, ми поїдемо у Київ😂
Це так класно, коли вони розповідають. Значить довірять, значить розкриваються. Важливо і цінно.
У меня в детстве было что-то похожее, а ещё как ускорялся темп картинок в голове и звук искажался... в общем, ощущения жуткие. Жалею до сих пор, что не рассказала родителям и меня не показали врачу. Думаю, это какая-то внутренняя тревожность или что-то в этом роде
Сегодня смотрела интервью девочки с шифоренией, ей вроде 16 или 18, а голоса и фигуры с 4 лет начала видеть.. Вообщем, маме она сказала только в 14, когда у нее приступы начались.. Нет, я не пугаю)) Просто вспомнила..Надеюсь, у вашей малышке был просто сон. А мама той девочке не верила, что дочка что то видит и ее это пугает, говорила, что придумывает(
Можливо в мене теж щось не так, я теж бачила те, що потім отримувало зміст і виглядало пророчим. І досі бачу пророчі сни. Рідко, але бачу. Ну хтось це може назвати відхиленням, а хтось даром. Людям властиво присвоювати іншим: «бурна фантазія», «хвороба» чи ще щось, бо не взмозі пояснити явище. Легше сказати, що в неї шизофренія
@ksyushasava я с вами согласна! Если конкретно про ту девочку, так ей голоса часто в голове говорили сделать что то плохое с собой(самоубийство), что так они освободятся..Она правда не только такое видит и слышит, но на дар тут не похоже(когда та же мягкая игрушка расговаривает с ней)(..
Сны это очень интересно и важно, мне повезло консультиррваться у психолога который по Юнгу работает (там сны активно анализируются), впечатляет.
Іноді сни мають силу. І розкривають себе, лише коли здійснюються.
У меня тоже такое было в детстве. Всё постоянно складывалось в какие то фигуры. Я помню это до сих пор.
Як я вас розумію🥰