Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
Oksana
Oksana
Мама дочки (2 года)

Коли Ваша дитина почала розповідати про сни?

Коли Ваша дитина почала розповідати про сни?

Я б подумала, що то про сон розповідає моя кнопка, але досі зрозуміти не можу. Вона ніде того не чула і не бачила.

Вчора зазвичай заснула моя дівчинка на дивані. Ми зараз у бабусі з дідусем. А тут її спальне місце разом зі мною.

Я впевненим кроком розрізала нічну тишу, ледь порушуючи сопіння рідних в інших кімнатах, разом зі своїм рідним другом ноутом пішла до кухні. Ні, не влаштовувати нічний дожор. Просто трохи було деяких справ, час для яких нарешті звільнився. Увімкнула собі кіношку на телефончику і з розумним видом обличчя вибивала симфонію на буквенних клавішах.

Через певний час почула, що ручка на дверях, які розмежовували кухню і вітальню, почала невпевнено витанцьовувати. Я відразу і не зрозуміла, що це 90-то сантиметрова крихітка старається відкрити собі шлях до мами.

Піднімаю очі, а до мене біжить маленьке щастя з розширеними переляканими зрачками та тремтінням всього тіла.

«Мама, маааамааа...» пролунало з її вуст, а я вже відірвала її від холодного полу і, ніжно обіймаючи, тримала на руках. Ми сіли в крісло. Я не просто відчувала як моя любов тримтіла, її серденько неначе вилітало з грудей.

Моя Дашуня почала без перерви говорити:

«Мама, кімната складається! Все ламається. Диван поломаний. Я злякалася. Я боюся. Поїхали у Київ. Там моя Кроватка. Тут диван поломаний. Кімната складається. Все складається (вона показува все своїми маленькими ручками) Я не буду там спати... мам, я злякалася, а ти у кухні.»

Я бачила той страх. Страх в очах нізчим не сплутаєш.

Коли ми з нею довго наобнімалися, заспокоїлися, нагладилася, я почала пропонувати їй йти вже спатки.

Довелося запропонувати інше місце для поринання в царство Морфея. Але ж вся постіль була на попередньому «поломаному» дивані. І коли я зайшла в ту «складену» кімнату, то моя булка почала заходитися в сльозах і повторювати знову те, що вона говорила в кухні.

Ніч склалася не легкою, однією фразою. Ми заснули. В іншому місці. А вранці неначе й нічого не було.

І все то наче простий сон моєї крихітки, аби не речі, які я бачила в своєму дитинстві...та всі інші мене переконували в моїй активній фантазії...

#фотограф

#мамадочь #пападочь #ксюшаврядках #каклюбить #sweet🍭daria #киев #дети #развитие #украина #любовь #счастьеимеетимя #декрет #доченька #мыслиночью #материнство

10

Комментарии

someoneelse

Somebody

Мама двоих (1 год, 3 года)

Только сейчас начала рассказывать, что приснилось и то, только сразу после пробуждения в первые пару минут. Вот пару дней назад проснулась и сказала, что видела белую змею большую (С Nat Geo Wild по вечерам надо завязывать, наверное😅), а через 5 минут уже не помнила этого

ksyushasava

Oksana

Мама дочки (2 года)

А моя сьогодні вранці знову каже, диван поломаний, ми поїдемо у Київ😂

Це так класно, коли вони розповідають. Значить довірять, значить розкриваються. Важливо і цінно.

moreismylove

АБВГД

Мама дочки-младенца

У меня в детстве было что-то похожее, а ещё как ускорялся темп картинок в голове и звук искажался... в общем, ощущения жуткие. Жалею до сих пор, что не рассказала родителям и меня не показали врачу. Думаю, это какая-то внутренняя тревожность или что-то в этом роде

universe

Ольга

Мама сына (4 года)

Сегодня смотрела интервью девочки с шифоренией, ей вроде 16 или 18, а голоса и фигуры с 4 лет начала видеть.. Вообщем, маме она сказала только в 14, когда у нее приступы начались.. Нет, я не пугаю)) Просто вспомнила..Надеюсь, у вашей малышке был просто сон. А мама той девочке не верила, что дочка что то видит и ее это пугает, говорила, что придумывает(

ksyushasava

Oksana

Мама дочки (2 года)

Можливо в мене теж щось не так, я теж бачила те, що потім отримувало зміст і виглядало пророчим. І досі бачу пророчі сни. Рідко, але бачу. Ну хтось це може назвати відхиленням, а хтось даром. Людям властиво присвоювати іншим: «бурна фантазія», «хвороба» чи ще щось, бо не взмозі пояснити явище. Легше сказати, що в неї шизофренія

universe

Ольга

Мама сына (4 года)

я с вами согласна! Если конкретно про ту девочку, так ей голоса часто в голове говорили сделать что то плохое с собой(самоубийство), что так они освободятся..Она правда не только такое видит и слышит, но на дар тут не похоже(когда та же мягкая игрушка расговаривает с ней)(..

marinkapuma

Марина

Мама троих детей

Сны это очень интересно и важно, мне повезло консультиррваться у психолога который по Юнгу работает (там сны активно анализируются), впечатляет.

ksyushasava

Oksana

Мама дочки (2 года)

Іноді сни мають силу. І розкривають себе, лише коли здійснюються.

tatka27

Таня

Мама сына (3 года)

У меня тоже такое было в детстве. Всё постоянно складывалось в какие то фигуры. Я помню это до сих пор.

ksyushasava

Oksana

Мама дочки (2 года)

Як я вас розумію🥰

Дівчата, поділіться досвідом, хто коли почав сивіти?

Дівчата, поділіться досвідом, хто коли почав сивіти? Сьогодні випадково знайшла сиву волосину, і треба мені було взяти те дзеркальце і вийти на світло.. година часу і з того що сама знайшла 22 сиві волосинки( не враховуючи зону ззаду- там не бачу) Поплакала, трохи заспокоїлась.. ніби змирилась.. але на душі трохи сумно, завжди думала що почну сивіти з 40 мінімум.. 😔😔😔

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій…

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…

Любі наші матусі! Ми від щирого серця вітаємо вас з чудовим весняним святом - Міжнародним жіночим днем! Ми бажаємо вам,…

Любі наші матусі! Ми від щирого серця вітаємо вас з чудовим весняним святом - Міжнародним жіночим днем! Ми бажаємо вам, щоб ваші дітлахи якнайменьше плакали, були здоровими та частіше радували маму. Щоб чоловіки завжди розуміли вас, кохали і в будь-якій незрозумілій ситуації дарували квіти та парфуми :) Щоб поруч завжди були однодумці та справжні подруги! Бажаємо, щоб ті з вас, хто чекає вагітність, швидше побачили дві жадані смужки на тесті, а ті, хто втомився від бесонних ночей з малюком, нарешті виспались! Ніколи не забувайте піклуватися про себе та памя’тайте, що ви найкращі мами у світі! Вітаємо з 8 Березня!

Как помочь ребенку перейти на украинский без стресса?

Дівчата, таке питання, до повномасштабного вторгнення ми були російськомовною родиною. Дитина почала розмовляти у 3 роки на російській звичайно як і ми і всі наші родичі. Після 24 лютого 2022 року ми с чоловіком перейшли на українську мову. Нам було спочатку важко, але десь вже рік розмовляємо з дитиною виключно українською. Бабусі і дідусі продовжують розмовляти з сином російською. У садочок він не ходить. він усе розуміє але все одно відповідає все російською. Чоловік вже почав його виправляти, виправляє постійно і я бачу що дитина псіхує, я не дуже впевнена що це норм метод «переходу на українську». Мені здається що у дитини таким чином зʼявляється погана асоціація з укр.мовою і він тоді ніколи не неї не перейде. Як ви вважаєте треба виправляти дитину постійно чи просто чекати ще? Взагалі може порадите якісь ще методи? ПС: після декількох відповідей хочу зазначити: ваші думки з приводу А ЗАЧЕМ ВОБЩЕ ПЕРЕХОДИТЬ И ТД. Мене не цікавлять!!! Я запитую просто може якісь лайфхаки які допоможуть дитині привчитись розмовляти державною мовою. Все! Усі свої внутрішні протести на цей рахунок будь ласка не треба мені писати! Не гайте не мій не свій час!

Запис про подруг, можливо почую чужу думку і зроблю висновки. Ситуація, яка ніяк не відпускає. Постараюся коротко, але…

Запис про подруг, можливо почую чужу думку і зроблю висновки. Ситуація, яка ніяк не відпускає. Постараюся коротко, але не обіцяю. Є у мене подруга, ми знайомі 10 років, раніше були дуже близькими. Коли я вийшла заміж, завагітніла і була на 7 місяці ми припинили спілкування. З народженням дитини вона не привітала. Ми не спілкувалися рік, але я вирішила зробити перший крок і дізнатися як у неї справи. Після того мені здавалося, що все нормально. Ми з Софією двічі приїжджали до моїх батьків в інше місто і у нас була можливість побачитися. Софію я брала з собою так як батьки на роботі. Про дитину я майже не говорила, тільки, коли подруга щось запитувала .Вона казала, що дітей поки не хоче, а тепер каже, що не хоче взагалі. Я поважаю її вибір і не намагаюся переконати. Але є одна проблеми, це те як вона ставиться до моєї дитини. Я не вимагаю щоб вона її любила, розважала чи щось таке. Але...хоча б не ігнорувати її присутність. Останній раз ми бачилися весною. Гуляли втрьох. Частину шляху Софія їхала в колясці, частину - йшла ніжками. Ми вже збиралися йти додому, я запила Соню чи поїде вона в колясці, але її увагу щось відволікло і вона не одразу відповіла. На що подруга сказала "Що ти хочеш почути вона ж дитина?" Мене це заділо і я сказала, що по можливості прислухаюся до бажань своєї дитини. Далі вона розказувала, що діти вилазять на голову і т.д. Інша ситуація була, коли ми були в Карпатах. Замість того щоб розпитати як нам відпочивається, питання було таким "а ви не думали її залишити в батьків?". Я сказала, що ні. Далі вона намагалася мене переконати, чи що 2 роки це вже не така мала дитина і ще писала безліч всяких "аргументів". На що я як попугай казала, що кожна мама сама вирішує і материнство на практиці не таке як в теорії. Дрібних таких ситуацій було безліч. Мене вони засмучують, хоча здавалося б не повинні. Я занадто гостро реагую? Поставити на цю тему табу? Взагалі не спілкуватися?