Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..
Дівчата підкажіть мені, бо з першою дитиною такого не було, а педіатр каже що все ок. Малому півтора місяця. Годую і грудьми і сумішу. Бо тільки грудью не наїдається, кричить коли поїсть іноді. Але дуже часто рвота. Прям після кожного годування, і буває багато. Це не кожен день, але часто. Іноді даю тільки грудь, і моє молоко теж виригує багато. Що робити в такій ситуації? Може в когось було таке?
Матусі, маю питання! Малеча коли засинає, починає вигибатись, наче головою до попи хоче дістати, ніжками відпихується і ручками намається щось схопити. Потім закриває очі але через хв 5 починає знову вигибатись і прокидається. Потім пробує знову заснути і так по колу. І видно, що спатки хоче, але не може заснути. Що це може бути? Таке відбувається тільки перед сном. Може це газики? Але коли газики, то наче ніжки до себе, а вона їх витягує. Я прям не знаю вже 🤯
Все! Немає сил боротися із соскою. Ну не можу я її прибрати. Вже і різала і качкам сам викидав, але все одно згадує і починає істерику. Ні він не плаче, він кричить несамовито що в мене кров стигне. Кричить до хрипоти( Раніше була соска тільки на сон, тепер і вдень просить. Я не знаю як з цим впроратись 😭 До скількох років це нормально бути з соскою? У старшого я прибрала за 1 раз, але це зовсім інша дитина
Дина·
Мама сына (4 года)
Ребенокне должен плакать, пользы нет тогда
Юлия·
Мама дочки (1 год)
Моя на руки також не піде , і навіть не любить щоб її хтось доторкнувся (лише я і чоловік), ну ми як робили масаж то все було не так страшно,першу половину нормально, а при кінці плакала і то мені здається із за того, що втомлялася . Я була шокована ,що дитина навіть не боїться масажиста ...
Виктория·
Мама двоих (младенец)
Если Вам нужно , могу дать контак массажистки она к обоим моим детям нашла подход
Таня·
Мама сына (1 год)
Боже мой. Почитайте возрастную психологию или хотя бы на ютубе видео об этом посмотрите. Это период развития такой.
Не мучайте ребенка, тревожность только усилится от этого.
Сахарук Олександра·
Мама дочки (2 года)
Ми припинили масажі ,бо нерви всеж дорожчі ,краще самі помасажуйте трохи
Уляна·
Мама двоих (10 лет, 13 лет), ждёт третьего
Можна змінити масажистку, може інша знайде підхід. Я б з плачами не робила, хіба така крайня потреба б була.
Вероніка·
Это нормально, система «свой - чужой» заработала. Можете попробовать поменять массажиста, а вообще привыкнет со временем, обычно к новому человеку за 7-10 дней привыкают
Маринка·
Мама сына-младенца
Ми також людей боїмся, бо ми чужих до місяців 7 не бачили. Діти карантину)
Дзера Юлія·
Мама сына (2 года)
У нас масажистка зупинялася і не робила масаж, коли син дуже плакав, вона казала, що сенсу ніякого робити, якщо в дитини істерика. Заспокоювали його. Вона йому казки розповідала і пісеньки співала, щоб він до неї звик хоч трішки
Р.S. У сина була декілька раз на масажі істерика через втому. Щодо того, що дитина боїться людей - не підкажу, такого не було
Александра ·
Мама дочки (1 год)
Поменять массажиста. Моя орала так, что я над столом рыдала слезами, а наш дед (мой папа) в коридоре по стенке сползал))) от такого массажа один вред психике ребенка. Потом поменяли массажиста и как рукой сняло, мастер нашла подход.
А по поводу боязни людей вообщевообще-то это такой период в жизни ребёнка, когда она начинает отличать своих от чужих. У нас тоже было и через пару месяцев прошло
Mila·
Мама сына (1 год)
Ограничитесь массажем на столике. Если прям крик и истерика то это не на пользу ни для кого, ни для нервной системы ребёнка ни для вашей.
Сын тоже начал на чужих реагировать очень остро в 7-8 месяцем, сейчас даже не всех деток подпускает ближе чем на метра полтора-2, сразу в ор. Надеюсь попустит 🤷🏽♀️
Nika··
Мама дочки-младенца
Проблема в тому, що на столі її тільки розминають, а самі важливі вправи роблять на руках і м‘ячі, а в цей час вона плаче (( Ой, я дуже цього боялась, перші місяці була спокійна, любий на руках тримав, а зараз потрібно норм з бубном танцювати. Покликали друга як хрещеного, то вона його тільки бачить вже плаче. 😣
Mila··
Мама сына (1 год)
на мяче можете сами делать. Там не сложно
Света·
Мама двоих (1 год, 4 года)
Если ребёнок будет плакать и орать, то все мышцы в тонусе, о каком тогда массаже говорить?! Это печально, но вряд ли он будет эффективен! Моя кроха тоже людей боится до сих пор...😥
Nika··
Мама дочки-младенца
Ну от і я так думаю
Наська Таращенко·
Мама дочки (3 года)
Попробуйте поменять массажиста
Абсолютно у всех читала что ребенок не должен плакать на массаже, и не быть напряженным
У меня тоже дочка с характером, думала что в 6 месяцев мы не сделаем массаж так как она плакала на посторонних. Но наша массажистка нашла с ней контакт
Nika··
Мама дочки-младенца
От наша старається і вже прогрес є, але крик є досі, коли на руки бере((
Наська Таращенко··
Мама дочки (3 года)
ну если есть прогресс
То тогда пусть не берет на руки
Виктория·
Мама сына (1 год), беременна (32 нед.)
В какие у вас вообще показания к массажу? Доказательные педиатры говорят, что здоровым детям массаж не нужен
Виктория··
Мама сына (1 год), беременна (32 нед.)
@nikashock, может Вы сами попробуете его делать? У меня есть курс для деток 6-9 месяцев. Могу скинуть.
Анна··
Мама сына-младенца
а можете мне тоже скинуть?
Виктория··
Мама сына (1 год), беременна (32 нед.)
отправила
🤎🫶🏻·
Мама двоих (младенец)
Кто-то продолжает делать несмотря на реакцию ребёнка , кто то перестаёт говоря что нельзя с плачами делать массажи , так как ребёнок ещё больше только в тонусе находится !
Посоветуйтесь с вашим педиатром !
Nika··
Мама дочки-младенца
Так і зроблю, завтра як раз до нього. Дякую
Елена Веревкина ·
Мама двоих (младенец)
У нас была боязнь людей с 8 месяцев и аж почти до двух лет. Потом прошло, сейчас такая кокетка. Но тогда я очень переживала , даже к врачу ходили по этому поводу
Nika··
Мама дочки-младенца
Сподіваюсь скоро пройде, бо трішки важко з цим ((
Елена Веревкина ··
Мама двоих (младенец)
Это не просто тяжело. У нас каждая прогулка превращалась в ад. А все эти бабушки-дедушки возле дома были для меня пыткой. У нас точно длилось больше года