Що ж зі мною не так?🤔
Коли навколо витає думка і насаджує тобі поняття: ти повинна працювати! Заробляти! Розвиватися! В декреті - деградуєш... і куча-кучера інших подібних.
Волею не волею, починаю задумуватися: що ж зі мною не так?
Сучасна жінка повинна ж мати успіх у:
✔️кар’єрі;
✔️сім’ї;
✔️саморозвитоку;
Чому ж мені хочеться більше часу провести з дитиною? Чому я можу пожертвувати новою сумочкою чи походом в ресторан, але часом з дитиною - не здатна?
Та й мені в задоволення дома готувати нові страви, випікати. Мені в кайф розбиратися в дитячій психології, розвивашках чи просто в дитячій кімнаті тусуватися разом з маленькими людьми... мені материнство приносить задоволення!!!
Але що ж зі мною не так?
Чому в мене нема того бажання - «заробляти і розвиватися». Всі ж наголошують - деградуєш.
А не деградувала я, коли сиділа в офісі, а іноді і 7 днів у тиждень, та мріяла про донечку? Не деградувала я в інших сферах свого життя?
Повірте, кожна людина може встигати повноцінно лише в одному напрямку!
В інших - буде все розвалюватися.
Це лише в блогерів КАРТИНКА в інстаграмі ідеальна. А поза лаштунками що? Хтось знає? Аналізував?
Так, я працювала, заробляла. Але ж в інших напрямках що зі мною було? Крім своєї роботи я нічого не вміла і не знала. А потім мій організм сказав: СТОП! І здався! Він не витримав і дав збій. Саме тоді в моїй голові все перемкнулося. «Я повинна займатися лише тим, що приносить МЕНІ задоволення!» - лунало в моїй голові дуже гучно. Особливо у безсонні ночі! А їх було більше, чим достатньо!
А зараз я насолоджуюся. Я кайфую від малечі, мені важливий з нею контакт. Зовсім скоро я стану їй не такою важливою і «повинною бути поруч»
Зовсім скоро вітер змін все перекрутить і, якщо не зараз, до 3-х ро ків, нам не бути поруч та дихати одна одною, то коли?
Я втрачу саме безцінне.
І всі ж психологи радять - не виховуй дитину, виховуй себе. Будь прикладом для неї.
Я хочу бути прикладом. Але не в пригніченому стані просто робити все, щоб заробити та бути в якомусь напрямку успішним.
Я хочу бути для неї прикладом щасливої людини, яка отримує насолоду від того, що робить і вміє бути щасливою в незалежності, що вона деградує за насадженою думкою суспільства.
#мамавдекрете #материнство #мыслиночью #декрет #гв #развитие #деградация #счастье #любовь #доченька #дети #киев #Украина #счастьеимеетимя
Лучший комментарий
Кому то достаточно быта и ребёнка, чтобы быть счастливой. А кому то, например мне, хочется в этой жизни не только стать женой и мамой, а ещё и добиться чего то в карьере, в саморазвитии. Мне нужно общение с другими людьми, не только с мамочками на тему детей. Ведь по итогу то что? Важно быть счастливой) а счастье у каждого состоит из разных кусочков пазла
Комментарии
А то что ты хочешь больше с ребёнком времени проводить, это признак что ты развита как женщина. Просто если не развиться как женщине, то потом на работу в год сбегают, мол нам унитаз золотой нужен, а у нас его нет. Срочно на работу. Я не говорю про случаи, когда там муж умер, а бабушек, дедушек нет, например.
Женщина работает дома, отдыхает в социуме. В сад не отдавай ее. Ты с ума сойдёшь. Они так дерутся в три года, а девочке защита нужна. Свою не отдала и не жалею, наоборот
вы готовы быть мамой и готовы для этого отдавать своё время, приятно, что у вас есть время на 💗любовь
Дякую!!! Дуже довго чекала її. І Слава Богу, що він дає нам можливість! Бо я не уявляю як сильно б розривалося моє серце, аби цієї можливості не було💛
@ksyushasava, да мы тоже с мужем долго ждали, поэтому вас понимаю, ребёнок заполнил пустоту которая была внутри раньше
Жить надо в кайф!) если вам материнство в кайф, то это отлично 👌🏻 я мечтаю уже сдать малого в сад и пойти учиться 🙈 но каждый человек разный и уникальный, так что то, что у всех разные цели, мечты, желания и тд - нормально! 😊 Никого не слушайте, это ваша жизнь, а не их)
З другою дитиною у мене таке ж почуття. Тільки готувати і вбирати не хочу))) проводити час із сином. Донечка вже підросла, але з нею і маленькою мені було важко.
Бред. Декрет на то чтоб детьми заниматься. отдам в сад - выйду на работу, работают только те, кого жизнь заставила, если у меня так будет то только по этой причине буду работать. 2,5-3 года посвятить ребёнку не много.
🙌👏👏👏👏🥰🥰🥰🥰 и с Вами тоже согласна! В некоторых странах декрет 6 месяцев! Я была 🤯 😳 в шоке!
Извините, что грубо звучит, но мне плевать кто что думает....я никогда никому ничего не доказываю....мне главное быть в гармонии с собой.
Все очень просто, все мы разные люди и у всех свои приоритеты!
Це не грубо! Це правда, яку я виховую в собі!🥰дякую!
Если муж обеспечивает то сидите дома с ребенком.
А кто мама одиночка, тем особо выбирать не приходится.
Ви безперечно і абсолютно праві. Та іноді заглядає в голову думка «а що, якщо доведеться терміново на роботу, а я всі навики втратила?». Деградація ж)))
Кому то достаточно быта и ребёнка, чтобы быть счастливой. А кому то, например мне, хочется в этой жизни не только стать женой и мамой, а ещё и добиться чего то в карьере, в саморазвитии. Мне нужно общение с другими людьми, не только с мамочками на тему детей. Ведь по итогу то что? Важно быть счастливой) а счастье у каждого состоит из разных кусочков пазла
100% в кінці ми згадуватимемо лише моменти, коли були щасливі💛🙈✨ для кожного щастя - свій, особистий, наповнений глечик.
Ну все мы разные. Я вышла на работу когда ребёнку был год, так надо было потому, что. Финансово не тянула его, пришлось. Я до сих пор жалею что рано вышла на работу, надо было ещё хоть годик посидеть дома, но увы жизнь заставила. Сейчас в принципе я уже привыкла к своему ритму жизни и не могу быть дома сутками с ребёнком., но в идеале до 2 х лет надо было быть бы дома.
Дуже вас розумію. В моєї мами так було. Життя іноді не дає шансу, щоб бути з малечею. Я пам’ятаю ті відчуття, коли мені її не вистачало. І як поступово ми віддалилися...Ви, головне, повторюйте, що ви його любите, що, якби можна було щось змінити, дуже б хотіли бути поруч. Мені від мами не вистачає таких слів досі...
Ну если вас это делает счастливой, то нужно заниматься тем, что искренне приносит удовольствие.
Я люблю ребёнка, но проводить всё время в заботах о быте и ребёнке не могу, мне скучно и душно. Хочу к взрослым людям, решать какие-то бизнес-вопросы. Тогда есть вдохновение переключиться на семью и быт.
Но я очень люблю свою работу, она меня многому учит и развивает.
@ksyushasava я вышла, когда ей было 2.1. Вышла на полдня, так как ребёнок в сад ещё не ходил, спустя 3 месяца на полный день
@kseniia.ria, як цікаво всі влаштовані і які всі різні. Я теж за те, що ми повинні отримувати задоволення від того, чим займаємося. Якщо від вирішування бізнес-завдань - дєрзай! Якщо від материнства - аналогічно! Дитина теж прагнутиме бути ЩАСЛИВОЮ від того, що вона робить, а не просто мати бажання бути успішним в кар’єрі. Важливе розуміння - я це роблю, бо то приносить мені щастя, а не «бо мама була бізнес-леді», «бо тато призер, спортсмен», «бо нада заробляти гроші»... і тисячі таких відповідей.
Для мене важливо почути від дитини: «мама, хочу бути як ти...щасливою»
@ksyushasava ну вот и у меня такая же позиция. Я рассказываю ребёнку, чем занимаюсь, какое удовольствие мне это приносит, как это помогает мне стать умнее, как я к этому шла. Ну и зарплата играет немаловажную роль, вряд ли пару тысяч меня бы промотивировали столько ресурса тратить на работу.
Но это помогает мне быть собой. Хотя первый год декрета я вообще думала, что уже не захочу работать 🤣
Ну если вас это делает счастливой, то нужно заниматься тем, что искренне приносит удовольствие.
Я люблю ребёнка, но проводить всё время в заботах о быте и ребёнке не могу, мне скучно и душно. Хочу к взрослым людям, решать какие-то бизнес-вопросы. Тогда есть вдохновение переключиться на семью и быт.
Но я очень люблю свою работу, она меня многому учит и развивает.