innasmile1993
Инна
Таке ситуація, для мене дуже тривожна і нервна, ми живемо у чоловіка батьків, я їх просто ненавиджу, я з ними і на одній кухні не можу стояти, в подробиці не вникаю, от встану, по бачу їх, все день зіпсований, і так кожні дні, мало того, що в них ще й в хаті бомжарник, грязно, ходять взутті, грибок и куча ще усього,я з цим борюсь, бо в мене Малі діти, але толку мало. І я вся на нервах, просто наче мені в цій хаті життя не має, реально, щось зі мною робиться, я просто не можу тут жити. Ми вже з чоловіком, на границі розлучення через це, йому на це все рівно, бо він так звик все життя жити, а я інша.
Паралельно, у нас іде будівництво свого житла, але це іде вже 2.5 роки, коштів не хватає, я просто не знаю як мені бути, я так хочу жити тільки звоєю сім'єю.
Спасає тільки те, що я їжу до своїх батьків, відволікаюсь трохи. 😞😞
Паралельно, у нас іде будівництво свого житла, але це іде вже 2.5 роки, коштів не хватає, я просто не знаю як мені бути, я так хочу жити тільки звоєю сім'єю.
Спасає тільки те, що я їжу до своїх батьків, відволікаюсь трохи. 😞😞
3.5 года
Лучший комментарий
Очень сочувствую
Крепитесь
Храните Свою семью
Всё будет хорошо
2.5 года это не срок
Построитесь и всё забудете как страшный сон
Всё будет хорошо
Не расстраивайтесь
Комментарии
@natusiamv може у вас хоть подруги є, у мене тут нікого, і не має куди особливо сходить, так парк невеликий. Тупо день діти, і готовка, муж працює
Що за робота, якщо не секрет?
СММ-менеджер, хочу ще таргетингом зайнятися, курси купити. Немає подруг. Ми в селі маленькому, чоловік і свекри в Київ на роботу їздять. А тут тупо нічого немає. Поле і один магазин. Та і діток немає, не рахуючи першокласника із сім'ї неблагополучної. От і їжджу до мами періодично, там хоч на вихідних з подругами зустрічаюся та і родичів більше, малої братик двоюрідний часом приїжджає, тому веселіше. Але всеодно не те, до чого я прагну. Хочу жити окремо своєю сім'єю.
На каком этапе стройка? Я потихоньку переезжала в свой дом, как только поставили окна, пол ещё был дощатый, и стены тока черновой штукатуркой, но зато своё, и можно потихоньку делать ремонт
Є тільки вікна, двері, стіни.
Води, опалення, світла не має(
Це ще рік як мінімум все проводити.
Тримайтеся. Якщо буде можливість, з'їдьте на орендоване. Спробуйте не звертати уваги на це сильно і радіти тому,що є. Бо роки йдуть, їх не повернути, а потім вам не буде що згадати доброго
Эм... попробуйте расслабиться. Ну я тоже хожу обутой по дому, это удобно. Попробуйте и вы. Грибок выводится средством, но возможно там проблема с влагой, грибок бывает, это не зависит от достатка людей. Люди неряшливы возможно, но если им и вашему мужу ок, а только вам не ок, переключите в себе тумблер, или берите тряпку и трите. 👋
Ну мне не понятно почему люди вам предоставили свое жилье, живут с вами под одной крышей, а вы так себя ведете. Вам сделали одолжение, пожилые люди живут не для себя, а держат на шее сына, вас и двоих внуков. Они такие какие есть, это родители вашего любимого мужчины. Вам не стыдно?
@innasmile1993 ну так все в Вашій голові. Думаю ви вряд чи зможете змінити свою знервованість, бо звикли жити по-іншому і це нормально. Все наладиться коли з'їдете...або не наладиться, якщо не тільки в цьому проблема (а ще холодність і відсутність підтримки чоловіка, відсутність допомоги його з дітьми, накопичені образи і тд). Якщо зовсім невиносливо-я б настоювала (от прям ультиматумом), щоб з'їхати на зйомну квартиру і бути собі хозяйкою.
Я частково Вас розумію, так як зараз також почали з батьками чоловіка з літа жити. Хочемо накопити гроші на своє житло. Ремонт в нашій кімнаті давно зробили, але вона дуже маленька і ми добудовуємо собі більшу...це все затяглося і не радує. Про бомжатню в точку, так як ви і описуєте, але мене це з самого початку не парило. На зйомних в нас був уют і порядок, батьки мої також доглядають за житлом краще, поточні ремонти роблять і прибирають. А тут так звикли. В мене пунктика чистоти немає і я не впадаю в паніку, коли моя дитина кота оближе (на щастя такого ще не було). От собака після дощу якось до нас в кімнату забігла, лягла на ліжко де мала спить. Ну змінили простинь (бо розгребла ліжко і туди вклалася), на покривалі слідів явних не було-тому просто стряхнула.
Правда свекруха їсти готує коли вдома (а я коли її немає), з малою не сидить, бо мала не хоче (а підхід до неї не хочуть знаходити вони, але мене це також мало колише і не ображає, дратують лиш вирази "не хоче з нами гуляти", "вона лякана, мамкина "і тд, бо з моїми родичами (і не тільки з мамою вона чудово проводить час), обіцяють допомогти назбирати гроші на квартиру. Живу зараз 3 тижні з ними, два зі своїми батьками (змінюю обстановку і мене це розвіює, розважає....також вродь не найгірший варіант). Знайшла підробіток в інтернеті, тепер також цікавіше жити.
Короче тут або отримувати задоволення від того, що маєте, або міняти обстановку. Два рішення не прості, дивіться що ближче вам по силам. Терпіння і зважених рішень Вам!
@natusiamv дякую!)
Вот это вы завернули!🤯
А пожить пока у ваших родителей нет возможности? Чтобы вы хоть немного отдохнули от этого всего
Очень сочувствую
Крепитесь
Храните Свою семью
Всё будет хорошо
2.5 года это не срок
Построитесь и всё забудете как страшный сон
Всё будет хорошо
Не расстраивайтесь