Я не нормальна мати. Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил! Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте? Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку… навіть був випадок недавно: син був з чоловіком у ванній і у малого шось впало. І він почав плакати, просити чоловіка не казати тільки мамі… Я психопат. Будь ласка, без їдких коментарів від яжмамок. І так тошно. Порадьте, шо почитати, Шо подивитись, шоб виправити ситуацію
25.10.2017, моїй дитині рік і 4 місяці, все було добре, поки я не почула від мами -кров, ручка !!! я пережила ад! Так у деяких є проблеми по гірше, але в ті секунди мені здалось, я втрачу себе, свій розум!!! Дитина розбила вазу і порізала долоньку,ми до крану, а там -я упущу момент опису, але ппц...живого місця не було... ми в чому були в тому поїхали в лікарню , вона Дякувати Богу в пару хвилин від дому! При огляді хірурга я як кару почула-наркоз, операція, все мені більше нічого не треба було щоб впасти в істерику! Це вперше коли я не змогла стримати себе , щоб моя дитинка , моя кровинушка не відчувала мій страх !!! Певно гормони вагітності ... Так як він щось ів , ми мусили терпіти 3 години щоб нормально переніс наркоз, з горе попалам ми іх пережили... але коли прийшли робити заспокійливий укол, я почала знову хвилюватись , нас помістили в палату , добре що пусту ,бо чоловік лишився з нами! Ми навіть трішки погрались, потім прийшли колоти наркоз, і це ппц, я скажу вам ! Він ніби спить, вле і не спить, плаче -губки трусяться ! І його забрали....все як і тумані !!!! Боже , все було добре, за що це???? Привезли мого Тіму, хірург сказав що 4 шва, рана глубока, добре що не задіти сухожилля , а то була б біда.... Сказали що заживати буде важко...але зараз для мене важливіше як ми відійдемо від наркозу! Ніч обіцяє бути важкою...дівчата , милі, пошліть мені всі хто може трішки свого терпіння 😔дякую, що можу сюди написати .....
Треба порада🙏 Ми живемо на зйомній квартирі, спимо разом ( я , чоловік, дитина) на ліжку 140🥹 це ппц Місця для дитячого ліжка немає, що придумати? Відсилити дитину на диван не виходить, часто просинається і я буду пів ночі до нього бігати
Дівчата, таке питання, до повномасштабного вторгнення ми були російськомовною родиною. Дитина почала розмовляти у 3 роки на російській звичайно як і ми і всі наші родичі. Після 24 лютого 2022 року ми с чоловіком перейшли на українську мову. Нам було спочатку важко, але десь вже рік розмовляємо з дитиною виключно українською. Бабусі і дідусі продовжують розмовляти з сином російською. У садочок він не ходить. він усе розуміє але все одно відповідає все російською. Чоловік вже почав його виправляти, виправляє постійно і я бачу що дитина псіхує, я не дуже впевнена що це норм метод «переходу на українську». Мені здається що у дитини таким чином зʼявляється погана асоціація з укр.мовою і він тоді ніколи не неї не перейде. Як ви вважаєте треба виправляти дитину постійно чи просто чекати ще? Взагалі може порадите якісь ще методи? ПС: після декількох відповідей хочу зазначити: ваші думки з приводу А ЗАЧЕМ ВОБЩЕ ПЕРЕХОДИТЬ И ТД. Мене не цікавлять!!! Я запитую просто може якісь лайфхаки які допоможуть дитині привчитись розмовляти державною мовою. Все! Усі свої внутрішні протести на цей рахунок будь ласка не треба мені писати! Не гайте не мій не свій час!
Любі наші матусі! Ми від щирого серця вітаємо вас з чудовим весняним святом - Міжнародним жіночим днем! Ми бажаємо вам, щоб ваші дітлахи якнайменьше плакали, були здоровими та частіше радували маму. Щоб чоловіки завжди розуміли вас, кохали і в будь-якій незрозумілій ситуації дарували квіти та парфуми :) Щоб поруч завжди були однодумці та справжні подруги! Бажаємо, щоб ті з вас, хто чекає вагітність, швидше побачили дві жадані смужки на тесті, а ті, хто втомився від бесонних ночей з малюком, нарешті виспались! Ніколи не забувайте піклуватися про себе та памя’тайте, що ви найкращі мами у світі! Вітаємо з 8 Березня!
Маргоша·Мама двоих (1 год, 16 лет)
Я бы дала возможность ему видеться с ребенком , но если он исчезнет , а он в скором времени пропадет из поля зрения , так многие делали и делают , знаю много таких историй . Так вот, если пропадет снова, то больше уже не подпускала бы к ребенку , потому что, ребенок будет взрослеть , понимать и для него это уже будет травма психологическая . И для Вас дать ему шанс стать хорошим отцом будет правильней , чем кормить себя в будущем, что Вы запретили им видеться , а детки жестоки и корить, и обвинять будет тебя, а так Вы сделаете все возможное для их общения .
·1 отметок «Нравится»1·Ответить