Питання більше по психології. Потрібна ваша думка.
У мене є старша сестра, ми добре спілкуємось, але рідко, бо живе вона за кордоном. Вона має 2 дітей старших і привозить часто їх в гості до батьків сюди. Я малих дуже люблю і часто проводила з ними час. Вони такі мімімі. І завжди з нею могла поговорити і про дітей, виховання і вислухати як їй важко. І тут я народила і якщо чесно, я думала, що сестра буде мене підтримувати, давати напутнє слово так і взагалі порозмовляє зі мною на цю тему. Але вона дуже нейтральна і холодна до цього, майже нічого не питає, розповідає тільки своє, про малу взагалі не питає нічого, фотки не просить, коли розмовляємо по скайпу, батьки часто показують малу, а вона навіть не реагує, я б хоча б сказала милим голосом яким звертаються до діток, хоч щось, а вона просто дивиться і розповідає своє. Мені аж через це не хочеться нічого їй показувати, прошу батьків, щоб не кидали фото, бо виглядає так, наче їй все одно і аля ми їй нав'язуємо мою дитину Навіть батьки помітили, що вона якось дуже холодна. Кажуть, що може коли наживо побачить, то зміниться. Ось у вересні має приїхати. Але я досі не розумію чому так. Хочу порозмовляти з нею, але вже коли приїде. Але мами, може у когось таке було? Чоловік каже, що може вона ревнує, бо раніше її діти були в пріоритеті, а зараз увага на іншу малечу. Хоча батьки дають увагу її дітям не менше. От тепер думаю, чому так? Бо мені то не приємно, ми з нею дуже близькі, але якось аж відштовхує це 😖
У меня аналогичная ситуация с сестрой. Но моя так устала уже от материнства своего, что у неё не вызывают умиления малыши. Тем более на расстоянии. Когда старший мой подрос- она больше начала с ним говорить, так как обратная связь уже пошла. Потерпите, у вас ещё маленькая малышка. Когда подрастёт и начнёт приставать к тетке с расспросами- будет по другому относиться, наверное.
Вам нужно с ней поговорить уже до ее приезда. Форму подобрать, что бы это не было обвинением
А может она устает с детьми... сужу по себе, иногда так устаю, что никого видить не хочу. Или возможно ее напрягало, что ее постоянно дергали,чтоб фотки отправляла родителям и сейча она вас не трогает) спросите, но ситуации разные бывают
В мене так брат, я попросила його стати хресним другій дитині, але відношення до дітей не помінялося. Я списую на те що він мужик. ..
Согласна со многими высказавшимися, ваш муж прав,- это ревность.
Есть такое явление в психологии как "конкуренция сиблингов" (ссылка )
Возможно, ещё с детства у вашей сестры есть потаённые участки души, в которых глубоко сидит обида на что-то, и то что вы стали мамой (как она ранее) стало триггером давних обид.
Вы правы, она могла хотя бы поинтересоваться вашим самочувствием и ощущением в новой роли, ведь у всех мам куча общих тем для разговоров и обсуждений, даже тех, кто едва познакомился, не говоря уж о близких людях.. сочувствую вам (
Лучше всего, конечно, открыто и тепло поговорить с ней, спросить, возможно что-то у неё случилось или она чем-то обижена, ну и потом, что вам не хватает её поддержки... Надо растопить лёд🙏
А до тех пор я бы тоже не высылала фото, новостей..
У мене також чужі діти не викликають сильних емоцій, не відчуваю любові до них... не розумію чому, адже робота пов'язана з дітьми...повага, радість за досягнення, жалість є, а от бажання обіймати і усюсю нема. Можливо ваша сестра така ж? Або ж ревнощі, чи можливо вона б хотіла щоб її діти були з дідусем і бабусею частіше, як ваше манюнє. А ще розуміння того, що її діти вже не центр світу у вашій родині. Можливо ваша дитинка підросте, стане цікавішою і ставлення зміниться
Может она просто не особо любит детей,кроме своих.
Чего обижаться?вы как маленькая)
Кажется, я тоже очень холодно отношусь к детям друзей, родственников: без проявления какого-то восторга или умиления. Это не значит, что я их не люблю, я просто не умею это показать своими эмоциями(((
@mviktoriia тогда скорее действительно, как писали выше, ее просто не интересуют чужие дети, не думаю, что это ревность.
У нас прабабушка и прадедушка на правнука (единственного) не реагируют. Позвонили в день выписки по видео связи, сделали замечание что я «пышечка» и все. Малый их вообще не интересует. Я надеюсь это потому что они его в живую не видели и ещё не осознают. Так что ваша сестра тоже)
видимо я тоже отношусь к тому типу,что и ваша сестра..чужие дети не вызывают у меня ни восторга,ни интереса. и дело не в “ревности”,просто тип людей такой..у мужа сестра дважды рожала,и хотя на тот момент мы хорошо общались,я тоже не интересовалась,что,где,как, когда и почему..
@majla9i, можливо ви праві, можливо я хотіла отримати до своїх дітей такеж ставлення, як і я до її. Бо я завжди жертвувала своїми відпустками і їхала до неї, щоб допмогти з малими. Видно мені в душі трішки образливо, що вона до мене не так ставиться, як я до неї
@mviktoriia нуу..вот видите,у вас просто завышенные ожидания,и никто в этом не виноват..да и у каждого есть свои проблемы,свои обязанности и никто не обязан интересоваться вашим чадом,опять же,извините за грубость..вы жертвовали чем то потому что сами этого хотели,у вашей сестры свои же приоритеты,и она не обязана их менять..
Может быть ревность элементарная. Попустит,не расстраевайтесь и перестаньте пока показывать ей малую вообще
Так, запитайте її. От у мене інша ситуація. Моя рідна сестра визнає тільки старшого свого племінника, а от на молодшого мого синочка, то взагалі уваги не звертає. Дітей у моєї сестри не має.
Так,скоріше за все ревнує... Як це не сумно. І нічого не зміниться. У неї своя "колокольня",у Вас -своя
Скорее всего, ревнует. Или любит только своих детей и нейтрально относится к племянникам.
Лично я отношусь к тому типу людей которые очень нейтрально относятся к детям, даже если это племянники. Ну вот нет у меня этого щенячьего восторга при виде чужих детей. Если бы своего не родила то наверное окружающие меня бы восприняли как чайлдфри. Нет у меня к детям ненависти, я их люблю но без вот этого мимими сюсюсю...
Погоджуюсь, є такі люди і це нормально. Але ладно там сюсюкання, вона банально не питає як сама малеча, да вона банально не питала про роди і як я себе почуваю 😩 Ми розмовляємо як і раніше, але вона обходить цю тему, хоча раніше любила порозмовляти про дітей і виховання
Лично я отношусь к тому типу людей которые очень нейтрально относятся к детям, даже если это племянники. Ну вот нет у меня этого щенячьего восторга при виде чужих детей. Если бы своего не родила то наверное окружающие меня бы восприняли как чайлдфри. Нет у меня к детям ненависти, я их люблю но без вот этого мимими сюсюсю...