Девочки, а есть тут такие, кто давно “одолжил” у мужа не только худи, но и… духи? 😅
Я вот несколько лет назад поняла, что все женские ароматы, которые я себе покупала — ну вообще не «мое». Начала подворовывать у мужа — сначала по чуть-чуть, ради интереса. А потом всё…
Сейчас добиваю его Opus 1870 и закажу СЕБЕ новый флакон 🙈
Еще Clive Christian — это мой ароматный трофей. Муж от моих пристрастий не в восторге. Но я не могу носить Бакару и Шанель шанс, прям до рвоты… А ему нравится.
Кто тоже фанат унисекс или мужских ароматов? Что у вас любимое? Как относятся ваши мужья к таким пристрастиям?
Дівчата, поділіться секретами догляду за замшевим взуттям!
Може, у когось є круті лайфхаки? Бо я й донька носимо замшу — м’яко кажучи, не дуже дбайливо 🙈 Постійно пил, бруд… І кеди втрачають вигляд дуже швидко.
Для чорного ще можна знайти спрей, а от що робити з кольоровим?
Дівчатка, хто користується мобільним банкінгом Ощадбаку?
Підкажіть, будь ласка, де там можна замовити виписку за карткою за останні три місяці?
Свекрусі намагаюсь допомогти розібратися, але сама не шарю, оскільки в мене Приват(((
🙏🙏🙏🙏🙏
19.02.2025
avhvdr нажимаете на карту,в верхнем правом углу значок настроек,в тех настройках выбираете "выписка по карте" и выбираете сроки
Стент в мочеточнике!
Девочки, нахожусь в Ирландии в неотложке. Попала с почечной коликой, на КТ подтвердили наличие камня в мочеточнике 6 мм. Говорят, что сам по себе он не выйдет и предлагают сделать уретроскопию. Если не получится разбить камень в мочеточнике, поставят стент для обеспечения оттока мочи из почки.
Кто через это проходил? Поделитесь историями🙏. На какой период ставили? Какова она жизнь со стентом?
Операция завтра, молюсь, чтоб камень вышел сам по себе😭😭😭
06.02.2025
1
leonorr У мене камінь вийшов сам. Я сиділа в теплій ванній, пила дуже багато чаїв і води, щоб
Я нещодавно думала, що з переїздом в іншу країну я цього позбулась і мені стало легше жити.
Часто згадую себе і ті часті візити до лікаря без вагомих причин (прищик на тілі дитини, подряпина, не такий колір сечі, непереварені рештки їжі в калі, сон не такий…), нав‘язливий контроль харчування…
Інформаційне перенасичення - інтернет з тими діагнозами, соцмережі - все це додає неабиякого стресу та змушує переживати за кожну дрібницю.
Зараз я спокійно віддаю сина в групу, де половина дітей з зеленими шмарклями до пояса, а інша половина кашляють🙈. Мій син брудними руками в садочку дістає їжу з ланчбокса (я знаю, вони там руки не миють). Я відводжу його вранці чистенького, а забираю, ніби він був в смітнику. Раніше моя психіка цього б не витримала))).
Я стала спокійно реагувати, коли в доньки кашель і при гарному самопочутті вона йде до школи, як і всі ходять. Якщо в неї кашель більше тижня, я вже не мчусь здавати аналізи на все на світі і, о чудо!!!, кашель проходить сам!
Мами, хто зараз за кордоном, чи змінили ви ваше ставлення щодо піклування чи так само гіперопікаєте своїх дітей? Чи знайшли той самий баланс між культом ідеального материнства і «трохи підзабити»?
*на фото ірландський садочок. На вулиці +4 градуси, крижаний вітер з океану. Я в пуховику і шапці)))
Мою соседку на днях прооперировали. У нее онкология, удалили одну грудь. Мы в Ирландии, тут ее выписали на третий день. Ей очень плохо физически и морально, отказывается кушать что-либо. Из обезболивающего - морфий.
Скажите, как ее поддержать? Чем я могу ей помочь? Я присматриваю за ее ребенком (девочка у меня, домой идет только спать). С мужем, я так понимаю, у нее отношения не очень, он весь в своих делах. С психологом выходить на связь тоже не хочет. Позаботиться о ней некому…
Возможно, есть какие-то группы женщин, которые оказались в такой же ситуации?
Очень за нее переживаю(((.
