Це просто крик душі, чи гормони я вже не знаю... Я сама по натурі не схильна до паніки, і завжди перша мобілізують і зазвичай вчиняю розумно, але зараз просто лежу і реву. Ми вже з малою сидимо два тижні в квартирі, "гуляємо" на балконі, розважаємось з нею як можемо, чоловік час від часу ходить на роботу. На цьому тижні в Соломійки були соплі на зуби (бо прозорі і пройшли за два дня), а мені, коли промивала їй носика, потрапили її соплі, і вже за два дні маю гайморит (бо він у мене хронічний). Вже який раз хочу витягнути чоловіка до лісу, хоча б землі в горщики набрати, а він мені розказує що я вже геть не сповна розуму, що і кліщів у лісі зараз багато і вірус ходить... Я з одної сторони і розумію його позицію, а з другої геть не розумію...я ж не тягну дитину і себе і його десь в парк чи в магазин, там де людно. Чи я сама себе накрутила вже нічого не розумію... Я як одичала якась, і то вони хоч на волі, а не в тюрмі...
Мы вот с леса только пришли,ходим где вообще нет людей.я бы не выдержала ьвсе время Сидеть в квартире
І я так хочу, та нам дотлісу пішки не дійти, треба на машині, а чоловік на ній на роботу їздить, так би погуляли б з малечею трошки.
Выйдете во двор, погуляйте спокойно, не контактируйте ни с кем и все будет хорошо. Ни один вирус на свежем воздухе вы не подхватите, только если будете с кем-то близко общаться.
Нашій донечці вже 3 тижні. І всі ці 3 тижні кожного Божого дня, тримаючи на руках свою дитину, дивлячись на неї, я розумію, що їй не підходить те ім‘я, яким ми її назвали. Ми довго з чоловіком сперечались ще в пологовому з приводу імені і я від виснаженості йому уступила і дала можливість обрати ім‘я дитині. Він назвав Єва. Гарне ім‘я. Але з кожним днем все більше розумію, що важко мені називати доньку так, не з таким іменем вона, мені здається, має рости. Що робити? Думаю поки ще не пізно, піти...
Я не нормальна мати.
Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил!
Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте?
Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку…...
Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засм...
Дівчата, я не можу вже. Мені здається це ніколи не закінчится. Тошнить і тошнить як ви з цим боролися?
З першим в мене на 8му тижні він почався але допомагав сік вишневий і морковка, а зараз нічого взагалі.
Дівчата на якому тижні вагітності ви розповіли батькам ( своїм, чоловіка) ?
* Дякую усвм за відповіді. Я не знаю як ви трималися весь цей час 🤨😳 яка сила терпіння повинна бути .... В мене такої немає 😂 максимум тиждень
В першу вагітність, відразу всім розповіла, так як тоді мені було 17 років (чекаю ваші тапки в мій бік 🫣)
В другу на 4-тому тижні розповіла батькам чоловіка. тоді була завмерла вагітність, і мої батьки вже дізнались після лікарні
Зараз, я трималась рівно тиждень, і сьогодні роз...
В ліс можна вийти..мийте руки частіше..))