Доповню до попереднього посту. Дуже вражена свідомістю батьків. Мені приємно читати, що мами лояльніше ставляться до виховання дітей і покарань. Свідомо і відповідально. Нарешті почалося зрушення системи '' кнута і пряника'', почали розбиратися в психології і основах виховання. Це дуже радує.
Безумовно, є моменти втоми, закінчення ресурсу, ПМС врешті-решт, хочеться лізти на стіну іноді, але ми вже чітко розуміємо, що дитина тут ні до чого, а в своїх проблемах винні ми самі, діти ж просто ростуть і цікавляться всім. Іноді ця цікавість обертається розбитим вазоном, чашкою, розлитим йогуртом на щойно випраний тюль, зломаною помадою і відмиванням дзеркала, дитини і всієї квартири від помади, проте це ж діти, їм цікаво, вони пізнають світ. Вони багато чого не розуміють і тільки ми маємо їх навчити жити і правильно реагувати на всі життєві ситуації. В моменти, коли мене одоліває гнів, я повторюю собі '' це дитина, вона ні в чому не винна, їй ще гірше ніж мені(під час істерики) ''.
Є звісно люди в моєму оточенні, які б'ють дітей '' за діло'', але я цього не розумію і ніколи не зрозумію, за яке діло можна бити дитину.
Загалом, ми на правильному шляху, а, отже, змінюємо систему. ❤️
Вірю. Я раніше теж не уявляла, як можна виховувати дитину без '' по попі'', бо прикладом молодших братів була навчена, що це норма. Поки не почала цікавитися вихованням, дитячою психологією і аналізувати своє життя. Зразу все стало на свої місця. Ще до вагітності
Я совершенно не поощряю физические наказания и вообще из "клуба свидетелей Петрановской", но когда мой ребенок достиг трех с половиной летнего возраста, так и хочется порой хорошенечко его тряхнуть, если честно. В возрасте вашей дочки и близко таких мыслей не было, но поверьте, "кнут и пряник" иногда гораздо более эффективны, чем вселенское понимание и вечное сочувствие "маленькому беззащитному человеку". Ключевое слово "иногда".
Я прекрасно вас розумію. І проти нічого не маю. Я не знаю, як буде далі, але я дала собі установку '' фізичне покарання=насилля''. В своєму житті я побачила достатньо насилля в сім'ї, тому для мене це табу

Підскажіть як ви переживаєте у дітей ПЕРІОД, коли на все у них слово «НЄТ!
Рекомендації що до запропонувати альтернативу, або ОБЕРИ, не підходять.
Руки мити-ні, розчісатись-ні, одягтись в садок-ні, і так цілий день! Тільки коли я уже дам по-сраці, говорю що я не можу тебе вмовляти взутися, це обовʼязково і т.д… гігієна- це обовʼязково, тут нема не хочу- це твій обовязок чистити зуби!…
тільки після цього зі сльозами йде мити руки… але ж я не хочу кожного дня давати по-сраці. Це не про вихованн...
Я не нормальна мати.
Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил!
Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте?
Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку…...
Дівчата, сьогодні з дитиною були в гастроентеролога з приводу закрепів. Почала їсти багато молочки і привіт((
Так от, вона дуже здивувалася, що ДО періоду закрепів дитина ходила в туалет регулярно раз у два-три дні і прекрасно себе почувала і ми вважали це НОРМОЮ, бо так нам сказав інший лікар рік тому. Так, я знаю, що пише гугл, але бувають різні ситуації. Нам лікар тоді рік тому при такій же ситуації сказала, що головне досягти регулярного стільця з якоюсь прийнятною періодичністю.
Зараз термі...

Вибачте, але я ніколи не зрозумію мам, які нервують через карантин, тільки тому, що закрили садочки і школи.
Часто читаю фрази: "Я зійду з розуму", "І що? Мені тепер розважати дитину?" і т.д. Я вважаю, це верх дибілізму. Це ж ВАША і тільки ваша дитина, плоть і кров. Вам апріорі повинно бути цікаво дивитись, як вона росте, розвивається і тим більше, як проводить вільний час і чим цікавиться.
Я все розумію, іноді, хочеться спокійно попити чай чи прийняти гарячу ванну, але для цього достатньо попро...
Недавно у когось під постом бачила комент, що не можна передягатись перед дитиною старше двох років😳і мені стало цікаво, ви реально ховаєтесь від дітей? Вони вас не бачуть голими ніколи?
Я було не проти фізичного покарання дитини батьками, поки сама не народила дитину. Я так не можу.