Дівчата, у кого дітки 2017 року , ви їх віддаєте цього року в школу , чи у наступному? І як взагалі зрозуміти, що дитина готова ?
Я одна не розумію чому ми так прагли і прагнемо до Європи. Я дуже вдячна всим європейцям за допомогу. Але відверто Україна на багато кроків попереду. В багатьох аспектах. Вартість житла в Європі для звичайних людей не досяжна, багато людей просто все життя орендують. Звісно простіше і набагато дешевше придбати машину. А на комунальні послуги теж космічні ціни. Медицина взагалі, ніби ми на різних планетах. Ніяких обстежень перед вакцинацією лікар не робить, я записалася в клініку до лікаря, а потім до медсестри. Лікар дитині не зробив ніякого огляду, все що ми дізналися це вагу дитини. Якщо дитина на розсуд мами добре себе почуває, вперед. Ніяких, а послухати, а подивитися, а про аналіз крові взагалі мова не йдеться. Навіть коли у дитини було акне, нам лікар без різних аналізів в 3 тижні призначає антибіотик. Коли я сказала, що ще не давала дитині води, всі були в шоці. Зібрали пів лікарні консиліуму, що дитина без води. Всим колективом мене переконували, що це не правильно. Для кого ті рекомендації ВООЗ тільки для українців?? Банківська система. Я два місяці робила і чекала на відкриття рахунку, в результаті sorry, в нашій системі зникли всі ваші дані( і знову чекаю. На вулицях люди смітять не соромлячись і, ще ти не маєш права робити людям зауваження, не тому, що ти не європеєць, а взагалі ні в кого не має такого права. В Україні до цього ставляться відповідальніше, звісно і в нас є такі люди. Але… Люди привітні, дуже нам допомагають, але і не задоволених я теж зустрічала, наприклад місцевий хлопець накинувся на дівчину(нашу) з двома маленькими дітьми прямо на дитячому майданчику. Поліція сказала, що нічим допомогти не може. Це було жахливо….і плював в обличчя і взуттям кидався. У нас це один майданчик, до якого йти більше ніж пів години. Але і туди ми вже місяць не ходимо. Та ситуація досі перед очима. Я до того, що такого ставлення до нас дуже багато, часто чую: «Чому ви не робили нічого 8 років?», «Світ здурів, коли відкриють очі?», «Що це за цирк?», «Для чого ці привілегії українцям?» Звісно, що та підтримка яку ми отримуємо, перекриває ті негативні вислови людей. І ти відчуваєш ніби весь світ з тобою, а потім отримуєш: «З України? Ну зрозуміло, понаїхали, халявщики.» А я що можу казати?? Батько чоловіка був і в АТО і зараз в ЗСУ. Але у мене і до того АТО багато питань, коли вторгаються зі зброєю і технікою, ми організовуємо лиши антитерористичну організацію. То дійсно питання, чому? За, що гинули тоді люди, і зараз. А КРИМ взагалі, хочете беріть, ми поговоримо, що він наш, але робити нічого не будемо. З Росією все і так зрозуміло, ненавиджу всим серцем. Тварюки. Гидко і бридко від тих людей. Які вбивають і ґвалтують. Мені іноді здається, що це страшний сон, від якого я не можу прокинутися. Просто питання, чому ми не можемо бути незалежною країною, як Швейцарія наприклад. Ми хочемо до Європи, а нас не беруть. То можливо і не треба? Чому нам все кудись потрібно? Україна переможе. Я вірю в те, що справедливість має бути. Але для мене та ціна страшна. Ця ціна це - життя, життя людей. А життя у людини одне! А ще українці найпрацьовитіший і найвідповідальніший народ. І дуже розумний.
Доброго дня... Дівчата порадьте що робити? Мій наречений дуже хотів дитину... І ось я вже на другому місці. Ми подали заяву до заксу розпис у вівторок 17.04... але за останні тиждень він змінився наполягає на абортів. Ночує у батьків або кумів, додому приїжджає лише у справах. Небереш трубки сам дзвонити тричі на день притає як я себе почуваю як справи і все... З його батьками все добре вони підтримують мене та також переживають... Що робити?
Цікаво почути думку, дитина і туалет на вулиці. Де ви садите своїх дітей пісяти на прогулянці? Особливо дівчаток. Є у нас в інств місцева група, там діляться новинами міста і тд, і дуже часто туди кидають фото батьків, які садять своїх дітей пісяти від кущик чи то дерево. Особисто я розумію що не кожна дитина може терпіти і тд. Для мене не не є таким жахом, як там висвітлюють, але... Як робите ви? Ми стараємось йти в найближчий заклад Але ж тут знову ж таки АЛЕ, в мене дівчинка і стояче вона не пісяє, садити на той унітаз не варіант по перше я хз хто там сидів до нас а по друге вона провалюється. І ми скрізь носимо з собою накладку ікеівську. Короче, хто як робить, може є якісь Лайф хаки, і взагалі цікаво почути вашу думку на рахунок цього всього
Всім привіт! Ми довго працювали і раді повідомити грандіозну новину: віддтепер mom.life буде українською! Ми зробили переклад додатку та створили офіційний аккаунт mom.life_ua, де ми будемо розміщувати інформацию про новини, оновлення, цікаві статті, обговорення та багато іншого. У вас будуть власні канали, стрічка новин, конкурси та додатки. Ви завжди зможете звернутися до нас зі своїми питаннями чи пропозиціями. Можливо, ви хочете провести зустрічі чи виготовити сувеніри, але не знаєте як повідомити, щоб про це дізналися більше користувачів? Пишіть – ми допоможемо. Ми будемо раді почути ваші думки, пропозиції, побажання. Не соромтеся – пишіть в коментарях.
Анна·Мама сына-младенца
Я просто хочу погодок. Им вместе интереснее будет и проще обоих в сад, потом в школу.
Муж не хочет но я его не спрашиваю, сама решила что в следующем году начинаем делать сестричку)
·Ответить