За той час, доки мій старший син Артем ходив в садочок в Україні, я зрозуміла, що існує дві крайнощі…

За той час, доки мій старший син Артем ходив в садочок в Україні, я зрозуміла, що існує дві крайнощі , в які схильні впадати вітчизняні матусі. Перша крайність - це мама-вияснялка. Її улюблена тема -вичисляти хто саме приніс соплі/кашель/гострики/воші в групу. Шукати винного - її кармічне покликання. Так само, як писати в чатах петиції на тему «безсовісні батьки водять сопливих дітей в садочок. Коли це кончиться? Нада щось робить!» При цьому, вона ніколи нікого не вкаже по імені, бо трошки сцикуха. Любить з’ясовувати чому на ремонт здаєм по 200 грн, а не 199? Чому жалюзі в групі не вертикальні, а горизонтальні? Готова вступити в рукопашний бій з 3-річним Миколкою, бо він пчіхнув на її Міланку. Напише про це у Вайбері о 12 ночі. Буде виясняти чому її Міланці дали роль капусти, а не моркви на Свято осені? Чому носок навиворіт? Де подівся стразік з доціної кофти? 10 раз напише про той стразік в чаті. Буде думать, що його вкрала та сама дитина, яка принесла в групу воші. Піде до вихователя з’ясовувати чому її доці після сну заплели хвостик, а не красівой колосок і, коль вже прийшла, попросить ще раз бідну виховательку пошукать той довбаний стразік.

Друга крайність - це мама, яка приводить дитину з підозрою на коклюш/коксакі/коросту в садочок, бо сьогодні їй треба сходить на нагаточки і рєснічки. Офіційно клянеться, хрест на пузі, що дитинка кашляє, бо по дорозі просто печенюшкою поперхнулася. Цьому легендарному покемону до дупи все і вся, в неї завжди важливіші справи. Існує підозра, що така мама володіє гіпнозом, бо як ще пояснити той факт що вихователька приймає вранці її дитину з кашлем, як у туберкульозного в’язня житомирської колонії, без зайвих слів і питань? Вийшовши із-під гіпнозу, вона намагається видзвонити цю «то лі дєвочку, то лі відєніє», щоб все ж забрала свою дитину додому раніше, але вже дзвони хоч в рельсу, слухавки ніхто не бере, побачимся вєчєрком. Вона неуловіма, як чорний месник, а бацили з її хати точно такі ж небезпечні, як і його летальна зброя.

Якщо ви стикалися з цими двома крайнощами і усвідомлюєте їх рівносильну безглуздість і небезпечність, вітаю, ви -адекватна матера😂 Дайте п’ять ✋ Від себе скажу, що в наш садочок в США ходять діти з кашлем і соплями ПОСТІЙНО! Їм дозволяється босими бігати по дворі при +15, бавитися крижаною водою, їсти фрукти, що впали на землю,сипати на голову пісок, вимазуватись, як поросята. О, ледь не забула, шок-інфа: діти в садочку сплять під кондиціонерами! Уявіть! І гуляють в дощ, навіть якщо забули парасолю. Просто мокнуть. Люди вірять у колективний імунітет і дають можливість йому сформуватись. Не можна приводити в садочок дитину з температурою, висипами на шкірі, діареєю і блювотою. Все. Це єдині обмеження. Логічні обмеження! Нормальним вважається, якщо дитина повернеться додому в чужій кофті, чи трусах (і таке у нас буває). Ви просто їх перете і повертаєте назад, без довбання мозку вихователям. А тепер уявіть, в якому шоці від такого підходу перебувала я , щира українська матера, коли тільки переїхала в США. Мене одразу «засмоктало» в цю сексу свідків здорового глузду і материнства без паніки. І, як з кожної секти, хєр виберешся, я в ній навіки🤣. Тепер вже я намагаюсь завербувати в цю ж секту своїх сестер (вони, зарази, пручаються, але я настирлива, як представник Оріфлейм з 10-річним стажем). Пропоную і вам приєднатись. Як кажуть, «и тебя вылечат, и меня вылечат...»

Автор: Kateryna Burrell