як заставити себе їсти творог?!... розумію ,що він потрібен і мені і манюньому,але їсти його не можу( хто як бореться із собою? може страви якісь готуєте? дякую
12 днів після кесаревого...думали з мамою сьогодні знімать шов, а вранці я обнаружила, що він сам "знявся"🤪 навіть не можу зрозуміти як, нитка по боках була приклеєна пластирем і ніде не зачіплювалась...
Вот як ви думаєте на фізичній роботі робити важче чим сидіти з 4-ма малими дітьми,які то без кінця плачуть,а один з них настільки свій характер показує,що всьо йому не то!!! Мій чоловік весь час мені спорить,що мені з тройньою лекше сидіти дома чим він працює на роботі і деколи навіть не дуже фізично нагружається!!! У мене вже з малими голова не на місці і нічого робити не дають навіть мені!!! Думаю,що посивію ранше часу юо нервам моїм приходить триндєц😠☹ 😰
Мені з дитинства хотілося мати рідке ім'я щоб я не могла зустріти свою тезку. В результаті 2 однокласниці, 1 одногрупниця, по сусідству бабуся, навіть колишню мого чоловіка звати так само як мене. З дитинства мені моє ім'я не подобалося, у 18 навіть змінити хотіла, але навколо це б не зрозуміли, інакше мене б всеодно називати не стали, тому далі подачі заяви в рацс на зміну імені це не зайшло. Зараз я вже звикла до свого імені, ніяк інакше мене і звати не може, хоча те що воно мені подобається, і те що я всеодно не мрію його іноді змінити сказати не можу. І сестрі моїй її ім'я не подобається, бо вона хотіла якесь жіноче ім'я, а її звати Олександра, і часом її називали Саша, навіть Шурік, як хлопця, і їй це дуже не подобається. А сьогодні у програмі хто зверху було запитання : "Скільком відсоткам жінок не подобається своє ім'я?". І опитування показало, що лише 13%. Що справді нас, тим кому можна сказати батьки не вгодили з ім'ям так мало? Вам подобається своє ім'я?
Накипіло... У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, звинувачував мене в тому, що я не відчуваю своїх дітей, не люблю сина, бо весь час скаржуся, що він капризує, що він і досі їсть зблендеровану їжу і сам ложку не тримає, а я рукожопа і коли він щось не хоче їсти, то це я винна, приготувала те, що він ніби просто не любить і взагалі досі не знаю, що любить наш син і завжди повинна мати другий варіант їжі, якщо не зайде перший, а з донькою що я навіть не налаштувала їй режим і взагалі він би краще впорався без мене, якби я сціжувала молоко.... І так, зазвичай це сказано все в сердцях і потім він може підійти і мовчки поцілувати мене на ніч, але я вже місяць під цим тиском і цими постійними образами... Спершу я слухала від його мами, що я мати кукушка і взагалі не достойна її синочка і любимого онучка (онучку вона і досі не дуже сприймає), тепер все це я вислуховую від чоловіка... Якщо людині кожен день казати, що вона лайно, то вона і правда вважатиме себе лайном! От і у мене вже в голові засіло, що я більше люблю доньку, ніж сина, бо її повністю виховую я, а сина хай і зі мною поруч, але ростила свекруха, і він просто некерований, і я дійсно не можу з ним впоратися.... Але я стараюся, от прикро, що я дійсно стараюся!!! Я готую кожен день, кожен день у нам все свіже, кожен день я прибираю, перу речі, і не скаржуся - можу інколи понити, коли щось не встигаю, але чим я заслуговую на ці образи і приниження??? Якби не діти, я б зібрала речі і пішла.... Я вже казала, що нам треба до сімейного психолога, а у відповідь лише, що це тільки я психічка і мені треба лікувати нерви... Просто якесь замкнене коло... 😢
mamulya·
Ведіть повноцінне життя без нього. Гуляйте з подругами. Чоловікові запропонуйте вільні відносини. Можете сказати, що можна розлучитися а можна як добрі знайомі разом жити. Якщо доля зведе з іншим чоловіком, розлучайтеся і плануйте нову сім’ю. Якщо чоловік зміниться, то пробачте його неуважність до вас. Але перш ніш вирішувати координальне, спробуйте налагодити відносини в сім`ї . Придумайте сімейну програму, кіно, теат, боулінг, танці. Змініть імідж, станьте ніжною, готовте сніданки, і протирайте пилюку з мебелі. Оберіть хоббі, змінюйте спочатку себе, я б сказала б навіть удосконалюйте. Успіхів! Все буде гаразд ) я вірю в вас!