Нам майже 2 місяці, а я тільки зібралася з думками описати той самий день, коли на світ з'явилося наше янголятко👼

Нам майже 2 місяці, а я тільки зібралася з думками описати той самий день, коли на світ з'явилося наше янголятко👼

І так...25 жовтня 3:35 ночі почалися перші не зрозумілі відчуття..що згодом виявилися схватками.. вдома я і батьки(свекри). Інтервал між схватками різний, від 7хв до 35хв.. вирішила нікого не тривожити: або ще все пройде (думала,що тренікі), або все-рівно ще рано і можна вдома полежати..

8:00 ранку я все ще вдома і ніхто ні про що не підозрює. Батьки вже встали, а мені б ще полежати)

Але зрештою вирішила,що треба їхати в лікарню. Періодичність схваток останні півтори години 10-12хв.

На мої слова "Може давайте проїдемося до лікаря" - мама-свекруха в сльози, свекор в шоці і тільки зміг сказати "а треба?"😁 (це їх перший онук в сім'ї). Довелося заспокоювати їх і доказувати, що все добре і я ще не народжую😉

10:15 нарешті доїхали в лікарню..де лікар подивився і сказав, що я даремно їхала і відкриття немає і то просто "предвестники". АЛЕ додому він мене вже не відпустить.. Як??? До ПДР ще 12 днів і в мене стільки планів на ці дні: доробити ремонт, сходити на др і головне - манікюр до родів обновити.

Через 7 годин отаких "предвестинков" без відкриття вирішили знеболювати і зупиняти схватки..прокапали..наче все затихло. Я з радості почала додому сумки збирати.

АЛЕ знов нежданчик: через годину після капельниці знову почалися схватки з періодичністю в 2-3 хвилини і тривалістю близько хвилини..але знову без відкриття..

Знову вирішили,що народжувати рано і мене накололи.. мала б до ранку проспатися і поїхати додому.

І тут знову мене чекало АЛЕ...поспавши 2 години рівно о 3:35 я знову прокинулася від схваток..але вже частих і більш болючих..і о Богі..відкриття в 2 пальці.

Почалася друга доба... в роддом видзвонила чоловіка (у нас були партнерські роди), перевели в окрему палату і почалася повна підготовка до родів.. через 2 години вже було 5см відкриття..всі напоготові..чекають,перевіряють постійно на кріслі... чоловік в шоці від мого стану (але жодного разу не пожалкував, що був тоді зі мною).

І так тривало до 9:30... і знову АЛЕ.. за останні три години жодного сантиметру відкриття, води самі не відійшли (проколювали пузир),схватки часті, болючі і на цьому все...

І тут було вирішено відправлятися на екстренне КС.

26 жовтня о 9:56 на світ нарешті з'явилося наше золотце,наш довгоочікуваний синуля,наша радість і папина копію👶

Неймовірно щаслива з двома найдорожчим мужичками пробули в лікарні 3 дні і відправилися додому🏠, де на нас вже чекали наші рідні 👨‍👩‍👧‍👧👨‍👩‍👦‍👦👨‍👩‍👧‍👦

Підведу підсумки:

Схватки- 30 годин

Біль - больно, але до вечора вже призабулося

Присутність чоловіка - обов'язкова!

Результат - неймовірно щаслива мама і кохана дружина 💜

Чи хочу ще? - ТАК, через декілька років повторимо😉 тепер нам треба дівчинку👩

П.С. наше перше фото і в 1 місяць