#якявсиновиладвохдітей 1 ⃣➖6 ⃣

#якявсиновиладвохдітей 1️⃣➖6️⃣

Приїхали нарешті додому, обіймаю цілую. З першого дня у нас є няня у неї двоє своїх діток і вона точно більше розуміє, що з цією малишньою робити. Боже, я навіть щодної статті не встигла почитати по догляду за малюком. Тільки підготувала дитячу аптечку.

Чому я його називаю малюк, малиш, коли почну називати синуля? Чому окрім тривоги і піклування я нічого не відчуваю? Чекаю день-два, у мене усі ці дні тримається температура 38. Стрес, я тільки доглядаю за малюком, коли моє серце почне любити? Коли? Нас попередили, що дитина з алергією і реагує дуже на зміну суміші. Ще пройде час коли ми зможемо підібрати правильне харчування і добитися чистої шкіри. Масік росте, ми живемо за розкладом малюка - прогулянки, кожні 3 години харчування, ночами позмінно чергуємо, бо зранку усім на роботу. Потроху звикаємо, що ми дома вже не одні.

Першими запросили батьків познайомитись і побавитись з онуком. Вони прийшли такі схвилювались, принесли подарунки і ми усі одразу зійшлись на думці, що малий дуже схожий на мого батька. Мій папочка розквітнув як та «майська роза», хвіст розпустив і гордився онуком до само останнього свого дня. Він закохався в нього з першого погляду і дуже нам допомагав в перші роки, коли ми були загнані, як білки. Він називав його мій синочок, колисав, брав на прогулянки, годував - це була друга персональна нянька.

І знову я поверталась до своїх відчуттів і пошуку ключів, як відкрити своє серце. Через тиждень, коли я дивилась в його блакитні очі я розплакалась. Плакала від запитань, як можна так відмовитись від своєї кровинки, що має таке статися, щоб позбавити дитину і себе бути щасливим. Мені просто потрібно було поплакати, щоб знайти себе і дати дитині те, що я так глибоко заховала. Я не засуджувала дівчину, яка залишила дитину в пологовому, я їй дякувала, що тепер у мене є син. Я навіть не уявляю, через що їй потрібно було пройти, щоб відважиться на такий крок. Я стояла на колінах поряд з ліжечком, моє обличчя було вологе від сліз я молилась і попросила у нашого Творця сил, терпіння, любові, щоб зробити дітей щасливими.

Ми веземо останній документ, щоб нарешті побачити нашу дівчинку....

Далі буде