В мене просто вибухає голова від думок про те, що в моєї дитини немає режиму дня і що в цьому винна я. Що я не можу вкласти спати її без сіськи, колисання на руках або на Фітболі... Що вона не їздить в колясці і в ліжку спить тільки коли її туди ложу виключно міцно заснувшу... Пробувала сьогодні весь день вкладати в ліжко і колисати там, або гладити, підіймала щоб заспокоювати- ФАНАРЬ!!! Невже нема ще в нас таких спеціалістів, яких можна найняти щоб вони допомогли пройти ці всі "круги Ада"????ну не можу я справитись наодинці...
Вірите ви що є «не садіковські « діти , чи вважаєте що всіх дітей можна адаптувати , всі плачуть , поплачуть і нічо з ними не буде ?
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..
Дівчата! В кого діти з РАС, ви коли стали помічати симптоми і які саме були «дзвіночки»? Дитині майже 1,2 майже, немає довгого зорового контакту, зі мною є, з батьком є, старшу сестру майже ігнорую, і взагалі не любить коли вона починає її торкатися, капризує. Вказівного жесту немає, «дай, на»не робить. Мама, папа, баба, ба, де, і щось зі свого лепету каже, почала ще у 6 місяців. З дітьми не контактує, немає до них інтересу. На майданчику любить гойдалку, в піску колупатися. Самостійно іграшками грається хвилин 5 максимум, потрібно тільки щось давати, зацікавлювати, тобто сидіти поруч, і то зривається і кудись треба вже йти. Тільки мультики цікавлять, музика, і то все вибірково. У неврологів були, затримку ставлять з руху, сіла пізно, поповзла також, ходить тільки за руку, але невролог каже наш поріг до 1,4 місяців, щоб пішла. Можливо я накручую себе, але іноді здається, що щось таки я відчуваю, щось не так.
Дівчата підкажіть мені, бо з першою дитиною такого не було, а педіатр каже що все ок. Малому півтора місяця. Годую і грудьми і сумішу. Бо тільки грудью не наїдається, кричить коли поїсть іноді. Але дуже часто рвота. Прям після кожного годування, і буває багато. Це не кожен день, але часто. Іноді даю тільки грудь, і моє молоко теж виригує багато. Що робити в такій ситуації? Може в когось було таке?
Ольга·Мама сына-младенца
О тепер уявляємо картину: в маршрутці де люди іідуть з роботи в салон на декількох зупинках, назвемо це «заііжають» мами з колясками. І так маршрутка нехай з трьома колясками в салоні, де ііде Ваш чоловік, втомлений ( бо день відпахав) на інших зупинках мама з дитиною на руках заходить ( пройти по салону вона точно не зможе бо там коляски), а щоб вийти одній з мам з коляскою яка знаходиться в середині то треба ту що перед нею спочатку витягнути, потім виїхати і самій🤔 Вам не здається що це просто жесть ? Я особисто в маршрутку не перлася б через те що це в першу чергу дискомфорт для мене, це не зручно, це маленький закритий простір де люди чхають, кашляють а Ви туди хочете з маленькою дитиною. Діло Ваше ііхати чи ні!
·2 отметок «Нравится»2·Ответить