#якявсиновиладвохдітей 1 ⃣➖3 ⃣ Я зателефонувала нашому інспектору у справах дітей, де ми стояли на обліку і знову поцікавилась чи є дітки з якими можна познайомитись. І знову відмова. Немає😴 Парадокс👐 Як і все наше життя. Діти у дитячих будинках живуть роками без юридично оформлених документів, а бажаючих черги. . І одразу забіжу наперед, що документи готували самостійно, процедура, як на мене логічна, це ви ще з бюрократією в Європі на Америці не стикалися. . Я написала і зателефонувала у всі обласні центри, сподіваючись на відповіді. Юридично ми мали право шукати дитину по всій Україні. Але щоночі блакитні очі дівчинки, яку ми побачили мене не відпускали. Я максимально намагалась розслабитись і жити серцем. Якщо ця дитина нам судилася Богом, то ми її приймемо. Ще пройде декілька місяців поки пройдуть суди, оформлення усіх паперів, щоб знову її побачити. . Спекотне літо 2014 року, важке для усіх. Війна. Втрати. Розпач. Страх. Я у відчаю, вже пройшло п‘ять місяців, як ми шукаємо дітей. По закону ми маємо термін один рік на пошук дитини. Якщо ні, то знову потрібно все починати спочатку: документи, курси підготовки. В такому ритмі, як ми живемо це не просто. -Оленка, у нас є хлопчик від якого відмовились в пологовому будинку. Ви будете знайомитись? -Так, ми завтра будемо. . Ми їдемо в дитячий будинок з чоловіком... няня виносить янголятко з блакитними очима і чоловік каже.... . . Далі буде
Руки тремтять до сих пір. Півроку з дня смерті минулої дитини. 4 місяців намагань завагітняти знов. І ось найочікуваніщі 2 полоски 🥰 І це після того, як минулого разу ми не могли завагітняти 3 роки! Сиджу ридаю від радості 😭
Моя донька від народження досить спокійна, безпроблемна дитина в плані поведінки. Була...ось їй стукнуло 7 років і це шок яка вона стала гостра на язик, капризна а інколи ахуєвша 😵 💫. Маніпуляції по будь якому поводу. То вона не буде їсти, то вона не буде робити і т.д. і головне так оборзєла що щодня мені висказує "зачем я її роділа" якщо я не можу зробити її щасливою 🤪. А я що? Я просто народила бажану дитину, любила і люблю, не била її, все намагаюсь пояснювати. Тепер вона сидить на голові міцно. А скільки я гідоти вже почула в свою адресу з вуст дитини. Я в шоці. Довиховувалась 🤪
Дівчата, таке питання, до повномасштабного вторгнення ми були російськомовною родиною. Дитина почала розмовляти у 3 роки на російській звичайно як і ми і всі наші родичі. Після 24 лютого 2022 року ми с чоловіком перейшли на українську мову. Нам було спочатку важко, але десь вже рік розмовляємо з дитиною виключно українською. Бабусі і дідусі продовжують розмовляти з сином російською. У садочок він не ходить. він усе розуміє але все одно відповідає все російською. Чоловік вже почав його виправляти, виправляє постійно і я бачу що дитина псіхує, я не дуже впевнена що це норм метод «переходу на українську». Мені здається що у дитини таким чином зʼявляється погана асоціація з укр.мовою і він тоді ніколи не неї не перейде. Як ви вважаєте треба виправляти дитину постійно чи просто чекати ще? Взагалі може порадите якісь ще методи? ПС: після декількох відповідей хочу зазначити: ваші думки з приводу А ЗАЧЕМ ВОБЩЕ ПЕРЕХОДИТЬ И ТД. Мене не цікавлять!!! Я запитую просто може якісь лайфхаки які допоможуть дитині привчитись розмовляти державною мовою. Все! Усі свої внутрішні протести на цей рахунок будь ласка не треба мені писати! Не гайте не мій не свій час!
Як боротися з матусями які приводять на майданчик хворих дітей? В садок не водять, бо дитина хворіє, а на майданчик до маленьких можна🤦 ♀ При чому соплі течуть, кашель сильний і відразу видно що дитина хвора🧐 Я вже бачу ті фрази що соплі то не хвороба, потім фрази «це ви ще в садок не пішли» Але якщо жінка знає що дитина хвора, пускає на майданчик своє дитя, то чому через неї має хворіти моя дитина?😒
Оленка·Мама двоих (4 года, 8 лет)
Цей акаунт заблокували, я тепер тут
·1 отметок «Нравится»1·Ответить