Розлучення...
чесно, мене останні дні передьоргує від того, на скільки багато довкола розлучень (співробітники, знайомі, купа інста блогерів-всі почали масово розлучатись з мого оточення)
І ше півбіди коли це пара, яка прожила рік/два. Гірше, що серед них є пари, які мають дітей і вже нет один рік разом.
Коли бачу співробітника, який розлучився з дружиною (доні близько 5років) і побудував нову сім’ю з молодою дівчиною з роботи... то мені ніяково стає!
Я дуууже добре знаю, як робота зближує (ми з чоловіком працювали один навпроти одного і разом ходили на обіди)
А ще я знаю, що змінилась після народження малого! По перше, я більше не гуляю щодня, бо я тепер готую і прибираю. Від того я не завжди така піднесена як була колись...
в мене стало менше моїх друзів. :тепер в нас все друзі сім’ї.
Крім того, певний час дитина була на першому місці! Дякувати Богу, хватило розуму не виселяти чоловіка спати в іншу кімнату 😂 Я вимагаю від нього щоб він допомагав виконувати хатні обов`язки. Спілкування вже не таке романтичне як колись, а більше побутове!
І від думки, що він ходить на роботу, а там можливо є якась така ж дівчина як я колись - стає ніяково... (мила, усміхнена, доглянута, жіночна, не обтяжена клопотами і дітьми..)
От. Мені дуже цікаво, - коли в співробітника з новою жінкою з`явиться дитина і почнуться знову ці всі етапи ( спершу відсутність сексу через шви і біль, потім можливо депресія, повне злиття мами з дитиною і домашні клопоти, згасання пристрасті) - він тоді і від неї піде?)
Можливо...
Але до чого я: не до того, що чоловік сволоч і втік.
А до того що мав він жінку, красиву, усміхнену, Люблячу. А на виході получив маму. Часто втомлена і схарену.
Просто вже уявіть собі себе такою як колись - яка ходить десь там біля нього. І запереживайте.
Підіть, обійміть свого 🌷
Поцілуйте
І частіше хваліть.
Жіноча сексуальність - Спляча королева. Її треба розбудити поцілунком :) і постійно постійно будити))
Я не нормальна мати.
Син пробув вдома тиждень і я його сьогодні з великою радістю відправила у садок. Він ревів, пручався, не хотів йти. Я його зтягувала з ліжка за ногу, бо він взагалі не хотів йти. Накричала на нього. І по відчуттям я розумію, що він так мене задовбав за цей тиждень, шо я просто не маю ніяких сил!
Є ж діти, які сидять вдома і не ходять в садок! Це чи діти інші, чи мами нормальні. Як ви гадаєте?
Як перестати агресивно ставитися до своєї дитини? Іноді я стала перегинати палку…...
Накипіло...
У мене чудовий чоловік: він обожнює дітей, працює з дому, коли має можливість допомагає, зранку може і кашу зварити, і суп часто варить, коли я не встигаю, і вечором може навіть по прибирати на кухні і запустити посудомийку, і купає малу і малого, і вкладає старшого, і спить з ним (раніше ще й суміш йому вночі робив), та і зараз син погано спить, плаче вночі, прокидається....Ідеальний, правда? А що б ви сказали, якби при цьому він майже щовечора агресивно на мене кричав при дітях, з...
Дівчата, таке питання, до повномасштабного вторгнення ми були російськомовною родиною. Дитина почала розмовляти у 3 роки на російській звичайно як і ми і всі наші родичі. Після 24 лютого 2022 року ми с чоловіком перейшли на українську мову. Нам було спочатку важко, але десь вже рік розмовляємо з дитиною виключно українською. Бабусі і дідусі продовжують розмовляти з сином російською. У садочок він не ходить. він усе розуміє але все одно відповідає все російською. Чоловік вже почав його виправляти...

Дорогі матусі!
Новий рік наближається і нічого не зможе його зупинити.
Ми хочемо офіційно організувати велику акцію Секретний Санта на весь Мамлайф з десятками тисяч учасників.
Для тих, хто не знає, акція Секретний Санта заключається в наступному. Всі учасники публікують приватно, в певну форму свою поштову адресу. Далі, в призначений день адреси перемішуються та роздаються у випадковому порядку. Кожен учасник отримує чийсь нікнейм та його адресу.
Задача кожного учасника (кожного Секретного ...
Нашій донечці вже 3 тижні. І всі ці 3 тижні кожного Божого дня, тримаючи на руках свою дитину, дивлячись на неї, я розумію, що їй не підходить те ім‘я, яким ми її назвали. Ми довго з чоловіком сперечались ще в пологовому з приводу імені і я від виснаженості йому уступила і дала можливість обрати ім‘я дитині. Він назвав Єва. Гарне ім‘я. Але з кожним днем все більше розумію, що важко мені називати доньку так, не з таким іменем вона, мені здається, має рости. Що робити? Думаю поки ще не пізно, піти...