Ще один день позаду, нарешті спить, втома вже вбиває, коли ж в маленької налагодиться сон. Щастя, що вночі спить, але ж вдень постійне підкачування, про господарські справи і мови немає, в холодильнику тільки гречка та супу остання піалка, повна корзина прання... Дякувати, що мама є, мені так соромно, що вона витрачає на нас стільки сил, при цьому ще й працює та ще старший онук, мій племінник. Де ж взяти час і силу? Авжеж, риторичне питання. Але ж це розслаблення личко, а посмішка, коли вона виспиться, а ці "мурликання", моє щастя поруч, відпочиває після складного дня вивчення світу.
Вибачте, то так, думки в голос. Надобраніч всім маляткам та батькам.
Малі діти не дають спать, а великі - дихать 😂 мій прадід казав! Потерпіть трошки і все налагодиться, і сон, і настрій. Я спала будь-яку вільну хвилинку) хоча син не був капризним і спав нормально, але ж годування вдень і вночі...Ця круговерть, здавалося, не закінчиться. Але дітки так швидко ростуть і цей період скоро пройде також. Дякуйте мамі за допомогу і заходьте час на відпочинок собі. Посуд почекає! Будьте здорові і ви, і ваша доця, і ваша мама!
Знаете, а Ваши посты прямо про меня(и про гв и последний). Моя дочь так и не научилась пока спокойствию и сну... я спасаюсь только одним способом-спать когда она спит. Забила на кухню и все тут. Малая просыпается от малейшего звука. Такие они бывают... зато теперь такой шустрик стала. Держитесь -Вы не одна