Продовження. Як моя дівчинка лікувалася і яка вона сучасна медицина Запоріжжя. 1 міська дитяча лікарня.

Після важких днів у пологовому нас перевели до першої дитячої лікарні на Комарова. Як це прикро коли всі випусуються через кімнату для виписки для фотосесії, а ти збираєш речі і через "чорний" хід виходиш, щоб їхати з донечкою до лікарні.
Що ж , потрапили ми до приймального відділення, пройшли огляд, зважування та розміщення до палати і тут вже почалось...

У відділенні два педіатри з яких, нам пощастило зустріти нашого третього "чудового" педіатра. Лікарка, що лікує дітей по стандартній схемі написаній ще в радянських підручниках. В неї всі діти лежать постандарту 14 днів і лікуються по заздалегідь сформованому плану. Кожен день я ходила до лікарки після обіду дізнаватися результати обстеження і жодного разу не було, щоб я прийшла до палати і не плакала. Отже:

Лікування жовтушки чи перебільшення?

Основною терапією для лікування жовтушки у всьому світі є знаходження під ультрафіолетовою лампою для зниження білірубіну, у нас ще ж додають крапельниці глюкози. Чи варто? Ну я думаю в деяких випадках так, але не настільки, бо ці крапельниці дуже сильне навантаження на печінку, яка і так не справляється з білірубіном. Мета таких крапельниць - по перше природнім чином виганяти білірубін, бо дитинча банально більше пісяє, а по друге набір ваги, бо одні і ті ж показники білірубіну впливають тим більше чим менше вага. В нашому випадку сенс в крапельницях я думаю був, бо в донечці вага була 2500. Але точно думаю, що їх кількість можна було зменшити.

Обстеження чи "так треба від лікарів"?

Наступного дня після доби під лампою та шестигодинною крапельницею, почали призначати обстеження. Як то кажуть немає здорових людей є недообстежені. Обстежили майже весь організм: УЗД серця, голови і пізніше нирок, рентген, кардіограма, ну і авжеж аналізи вже вдруге кололи пальчик, бо при прийомі це все вже зробили. Після кардіограми у моєї маленької з тиждень загоювались синці на грудях від присосок. УЗД серця показало що не закрилось віконечко, направили на платний кольоровий доплер де спеціаліст сказав, що для такого віку все нормально і що потовщення якоїсь там стінки це тимчасовий результат жовтушки, що після лікування зникне. Приїхавши назад до лікарні, наш педіатр сказала, що все погано і вона запросить до нас кардіолога на консультацію. Наступного дня прийшла кардіолог і сказала, що нічого страшного по віку все нормально. Але наш педіатр не здавалась. УЗД мозку показало наслідки гіпоксії, але у кого блін після пологів її немає. Отже, педіатр додала до діагнозу синдром удручення і вже запросила невропатолога на консультацію, яка виписала нам додаткові уколи, що на маленьку радість додавались до крапельниці і не потрібно колоти мою маленьку окремо. Плюс ще огляд лору і окуліста, але дякуючи все з цих боків було добре.

Інфекція, антибіотики чи знущання?

Через тиждень лікування прийшли погані аналізи, і до діагнозу додається інфекція сечовивідних шляхів. Лікар призначає антибіотики на які ви ще й повинні підписати згоду, якби ж в мене був теперішній досвід тоді... Перша дитина, аналізи погані дуже нервово, страшно і ти віриш лікарю... Погодились ми на антибіотики, які кололи нам 8 днів по три уколи, господи я плакала над кожним уколом і як я вже знаю прокололи ми їх марно. Забігаючи вперед через місяць після виписки до нас повернулась ця інфекція і ми нарешті знайшли реально чудового лікаря(але про це пізніше) який нам багато на що відкрив очі. Антибіотик, що донечці кололи, власне ампісульбін, не дуже добрий і з поганим очищенням та і в загалі є сучасні антибіотики більш нового покоління і в сумпензіях. Та й ще такі інфекції має лікувати уролог, який прийшов на консультацію вже після того як вже чотири дні кололи антибіотики. Додаючи ще здали аналізи на торч, бо типу інфекція могла бути через пережиті інфекцію в утробі.

Отже:

Я не кажу, що не варто вірити лікарям, я завжди відносилась з повагою до медицини, але закликаю фільтруйте те що каже лікар, перевіряйте свої діагнози, ходіть до інших лікарів, зіставляйте сказане кожним лікарем, знайдіть того, кому можна довіряти, бо залікуєте своїх дітей.

До позитиву:

Медсестри відділення просто чудові, вони як ніхто можуть проводитись добре з дітками.
Лікарня авжеж нам допомогла, ми налагодили годування, хоч і на той час змішане, зараз в нас повністю гв, пізніше опишу свій досвід і вцьому.

Я думаю деякі з матусь впізнають цю схему лікування, бо також там лежали.