Привіт))) спати щось не хочеться, видно я під емоціями ще 😳😳
Розповім свою історію:
В середу 10.01.18р мене положили в стаціонар ( нічого страшного, просто під нагляд, бо вже срок такий був (36,4 тижнів) що можна двійню народжувати)🤗🤗
В п'ятницю 12.01.18р. дивились на кріслі ( консіліум збирали🤔), як я маю народжувати. Сказали що сама, так як оба плоди лежать головами до низу. Але до понеділка ще походимо і будемо народжувати.
Я такий герой 😎🏋️, думаю мене відпустять додому. Ага не тут то було, сказали нікуди ти вже не поїдеш😿😿.
Відпустили мене на пару годин додому привести себе в порядок, взяти всі речі і приїхала я назад. Добре що палата попалась зі всіма зручностями, то спати можна було нормально.🙏🙏🙏
На вихідних було спокійно, тільки в суботу вже пробка відійшла. Я думаю, ну все, це воно!!! Але..... Ніяких болів і передчуттів не було, тільки страшенно спати хотіла ( як відчувала , що завтра буде той день)🍼🍼.
Зранку мене знову подивились на кріслі і сказали, ВСЕ, збирай речі, будемо народжувати.😯🙄
Прийшли ми в родильний зал, мені пробили води в 12.30, почались маленькі схватки, терпіти можна. Шийка помало відкривалася, але мені поставили окситоцин о 14.20, щоб прискорити пологи. Тоді почалось звичайно😫😫😫. З 16.30 біль як на місячні, стояти важко, а ще й ходити треба. О 19.00 я на кріслі, потуги. О 19.35 народився синок😍🤗😍 (я не могла зрозуміти що це вже сталося), потім, малу перевертали, бо вона впала поперечно і через 10 хв. о 19.45 - доця.😍😍🤗.
Народжувала сама без ЕА та інших причандалів, головне вірити🙏🙏. Чоловік був зі мною на схватках, а в момент потугів, виходив.👍👍 На мою думку його там не треба ))
Бажаю всім таких пологів, і головне слухайте лікарів і все буде у шоколаді 😎😎😎