Мені здається що я страшна егоїстка🙈хочеться зустрітися зі своїм малятком,але і прошу щоб ще трохи почекав,хоча б до ПДР (10.10). Мені так хочеться побути ще разом з чоловіком лише я і він,просто вдвох поговорити,полежати, просто проводити час. Чогось боюся що такого вже не буде. У нас річниця скоро 4 роки разом,наче вже мало й пройти,але якось раніше були інші справи,якісь всі заклопотані,інші думки в голові і ніколи не цінувала часу проведеного просто разом. А зараз думаю що якщо такі думки,то мене сумління гризе наче я вже мало люблю свого синочка. Треба емоційна підтримка😔😔😔
Розумію вас))я з чоловіком два роки на відстані для мене його приїзд як свято насолоджуюсь кожним днем, зараз середина 36 неділі він поїхав як два дні а мене депресія дуже накрила плачу два дні ще й не знаю чи встигне на пологи(тому насолоджуйтесь поки є час
Последние деньки с мужем перед появлением ребёночка очень ценные, я вас понимаю) Плюс мы ещё и очень нежными становимся, сентиментальными. Всё правильного, наслаждайтесь и цените это время) Мы вот уже не можем побыть наедине)