
Мій сенс життя😌
Відколи я вперше закохалась (по-справжньому, по-дорослому) я зрозуміла, що хочу бути мамою👼 тоді мені було 17...
На момент народження Кіри мені було 21
Я вдячна своєму чоловіку за це маленьке диво, вона докорінно змінила все моє життя)
Мені цікаво чи було в когось таке ,що часто хочіться плакати,дуже себе шкода ,здається що життя закінчилося ,не бачу сенсу ні в нових речах ,якщо їх немає куди вдягнути ні в прикрасах ,ні в чому .
Чому радіють ті жінки які народжують я не знаю (((
Я реал но не розумію ,це так складно ,це так нудно ,це так напряжно ,здоров‘я вбивається (
Часу на життя не має (

Я подарувала їй життя, а вона мені його сенс ❤️
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
Дівчатка ,дитинці вже майже місяць ,а я все ще в себе прийти не можу .
Наче розумію що я мама ,але мені так страшно від цих думок ,боюсь не впасти в депресію .
Мені здається що я не справлюся ,це так складно ,безсонні ночі ,життя змінилося кардинально ,я не була готова до таких різких змін .
Дивлюся на нього і радію що він в мене є ,і в цей же час хочу плакати ,бо шкода себе ,що я не готова виходить так жити .Мені не комфортно вести такий спосіб життя хоча допомагає мама постійно і чоловік .
Я б...

Випадіння волосся мене не так хвилювало як це😨
Воно живе своїм життям і відмовляється мені підчинятись😂😭