А й справді, чому про це не прийнято говорити вслух?
Відчувати негативні емоції для мами так само нормально, як і любов. Мені здається, що якби материнство змальовували так, як воно є (недоспані ночі, різкі перепади настрою, перевтома, іноді безперервний плач, відсутність особистого просто та часу і т.д.), новоспеченими матусям було б набагато легше справитись з тими кардинальними змінами, які відбуваються в їх житті після появи маленької крихітки. Хто проінформований, той озброєний! ))) Значно менше сил йшло б на самодорікання. Коли приходить прийняття ситуації, приходить і полегшення )) а там вже й з'являються нові сили для нових звершень! І приходить розуміння, що посмішка малюка, який щойно виносив тобі мозок, всерівно найцінніша плата за усі ті незручності )))
Мами, бережіть себе і пам'ятайте - це все тимчасово 😉
ссылка
Не можу сказати, що у мене була депресія... але періодично я просто плакала... перші кілька місяців - часто, потім попустило. Але щоразу я задавала собі питання, чому мені ніхто з моїх подруг-досвідчених матусь не сказав, що буде так важко?.. на курсах нам теж цього не сказали. Чомусь у нас не прийнято про це говорити. Розказують лише як народити та доглядати за дитинкою, але як справитись з тим, що твоє життя в одну мить кардинально змінилось, не каже ніхто
👌💪😁