Просто у Вас форс мажор, мокрі штани, а на вулиці холодно. Це розуміємо ми, дорослі, що треба бігом додому, щоб не застудитися, діти ж того не розуміють. Організуйте себе таким чином, щоб при вас був памперс, запасні колготи, штани, тоді і інцидента не буде

Ось, Вам і причина! Дитина хотіла гратися. )) Справа в тому, що їм дуже важко від чогось відразу відірватися ( від іграшки, від гри) , їм треба дати час, щоб дійшли до них слова, що треба додому. Я своїх завжди налаштовую, що ми скоро йдемо додому, даю їм час, щоб вони самі, добровільно росталися з тією справою, якою зараз займаються. При цьому обіцяю, що вийдемо обов'язково знову, що це не остання прогулянка.

@lav.ann.da на дворі з дітьми грався 2 год і під кінець впісявся, мусіла додому забирати, а він не хотів

У всех так

Намагайтесь зрозуміти, чим саме визвана у дитини така реакція? Це дуже важливо прислухатися до нього, зрозуміти причину, присісти на рівні його очей, спитати, поговорити, заспокоїти (якщо треба) , переключити його увагу на щось інше. Кожна дитина має бути почутою мамою! Може він просто втомився, голодний вернувся з прогулянки, щось його болить., ..то в такому випадку наказувати за істерику не можна. А якщо всі фізіологічні потреби задоволені, а є істерика, намагайтесь зрозуміти причину! Ніхто як мама не відчуває своєї дитини!

Я теж була вагітна другою дитиною, а старший 1.2 давав жару! То все спроба настояти на свому, толком говорити і пояснювати свої бажання дитина в цьому віці не вміє. Тому так демонструє свою незгоду чи не бажання. Намагайтесь зберігти спокій! Не приймайте до серця, ігноруйте ( люба істерика розрахована на глядача) , так що не будьте тим глядачем. Спокійним, але жорстким голосом пояснюйте, що у вашій родині катати істерики не прийнятно. Рано чи з годом, дойде

Я свого привчила одразу, тепер і не пам'ятаю, щоб він мені істерики закатував. Бо знає, що буде як мама сказала.

Не звертайте уваги! Перетерпіть раз другий..