#историяродов #історіяпологів #ждроддом

ДРУГА частина

В 13.05 мені лопнули навколоплідний пузир, і потікли води. Це було не боляче, я просто лежала на ліжку а лікарка своїми чудо-руками провела деякі махінації😅

Ви замітили що до цього моменту я посміхалася, бігала і була щаслива? Все. Забудьте. Тут почалося пекло🔥🔥🔥

Після того як спустили води, почалися набагато сильніші схватки, і це вже були не схваточки, а прям СХВАТКИ! Інтервал був все менший і менший, я постійно старалася дихати. Мені поставили крапельницю(як я спочатку думала обезболююче, АГА супер наівна Аня!😅), то був окситоцин, він стимулював розкриття. Як по мені це було дууууже довго! З часу дня  повне розкриття настало лише десь о дев'ятій вечора! І весь час я була як в куматозі, бііль нереальна, я так до вечера виснажилася, що в перервах між схватками я засинала, просто вирубалася. Мене від нереальної болі більш-менш спасав м'ячик на якому я сиділа, фіт бол. Він трошки відволікав і ніби пом'якшував відчуття, але хто його знає, може то самовнушеніє😅 але стояти і лежати я взагалі не могла, ходити тим паче. Я умаляла дати мені якесь знеболююче, хоч трішечки, але у відповідь мені казали " терпи, всі рожають і ти родиш" 👍👍👍👍👍після цього ще більш ніби боліло😥. І я вважала шо всі вони сукіпадли😂 ну чєсно😆 з дев'яти вечора в мене почалася нова місія, голівка Марко ніяк не хотіла входити в родові шляхи, тому мене посадили на стільчик схожий на туалет, і сказали дихати, але нівкому разі не тужитися. Ото біль я вам хочу сказати. Хоча я розуміла кінець близько, головне перетерпіти, скоро малюк буде на руках.

далі буде... вибачте за #многобукв