Мені здається, що мій чоловік не любить свого сина😔 До його народження у нас були ідеальні стосунки. Я плакала від страху коли дізналась, що вагітна, а він стрибав від щастя і заспокоював мене. Тулився до живота і часто говорив до нього. І тут 12 липня з'явилось моє чудо, яке плаче вночі, хоче постійно до грудей і займає увесь мій час. Але я його люблю, годинами можу спостерігати за його гримасами і за тим, як він змінюється з кожним днем. А мій чоловік байдужий. Бере малого лише тоді, коли його про це прошу і то на довго його не стає. Питає мене увесь час чи то всі діти так плачуть. А вчора ми пішли гуляти, дитина розплакалася , він запанікував і тепер мені здається, що взагалі не піде з нами нікуди. Чи прокинеться в нього батьківський інстинкт? Чи полюбить він сина? Чи я взагалі себе накручую?