20.07( понеділок 22.40) народився наш Ангелочок Максимчик, після чого його забрали зразу в реанімацію. Перших півтори сутки він майже весь час плакав і ми в середу в 11 год закликали священника і похрестили його, після чого він трошечки заспокоївся, але...... В четверг на обід на 15 год його уже не годували бо не могли зрозуміти що в нього з животиком, неначе здригнув ,але він мав би бути голодним і не малоб бути чим, до вечора вони уже установили що в нього не працює жолудочок і органи почали відмовляти в роботі, у п'ятницю 24.07 на 12 год приходив священник і батьків до дітей не пустили, а через год мені подзвонили щоб я прийшла ...... І тут ...… можна сказати він помер в мене на руках, я ще встигла добігти поки серце ще билося правда уже від уколів адреналіну. Вчора 25.07 ми його похоронили, наше маленьке Янголятко !
Комментарии
@lusi_lucas, наверное самое страшное в жизни это смотреть как мучается твое маленькое чудо и ты не можешь ничего сделать
Держитесь! Я понимаю как вам тяжело... Мы много лет назад похоронили тоже ангелочка (мою племянницу), ей было 2 годика, 1,5 года мы боролись за ее жизнь, она умерла от рака. Эту боль помню до сих пор. Не опускайте рук... Все у вас будет хорошо, вы это заслуживаете! Моя невестка не опустила рук и мой брат (ее муж) поддержал ее и сказал давай не терять времени и попробуем все сначала, она сразу же через полгода забеременела и сейчас девочке уже 10лет и у нее есть еще братик 2 годика! Я к тому, что как бы не было больно, нужно бороться!
Спасибочки всем за поддержку. Страшнее всего было смотреть на него и осознавать что он мучается и что ему больно, так как у него отказывали внутренние органы, но и отпускать.......... Я очень надеюсь что вот это все что я могла ему дать за эти месяцы беременности и жизни были важны для него и помогли ему. Для чего то Бог дал нам с ним одну судьбу на это время , значит это было важно и нужно для нас обоих . Головой многое стараешься понять, а сердце .... не отпускает и болит
Сашенька все эти дни о Вас думала и ждала новостей . Под дня плачу не могу о Вас не думать , если тебе нужна какая нибудь помощь обращайся !держись
Бог забрал вашего Ангела, значит ему он нужнее. Держитесь, у вас ещё обязательно будут здоровые детки!
Сочувствую вам ,очень понимаю(((сама теряла ребенка(((держитесь😢😢🙏
Держитесь, вы сильная и уже много выдержали. Я все время думала о вас и о Максимке. Значит так нужно было Богу. Когда плохое случается, я успокаиваю себя тем, что мы просто не можем осознать всех деяний Бога, но он точно знает как для всех лучше. Храни вас Господь! Царство небесное малышу Максиму.
Держитесь! Только время лечит! У вас все будет хорошо, и ваш маленький ангелочек будет всегда с вами и будет оберегать вас ! И вы еще обязательно родите ему братика и сестричку ! Сашенька, дорогая я понимаю и знаю что ты сейчас чувствуешь! Потому что тоже была в такой же ситуации и потеряла доченьку из за ВВП. Это очень тяжело пережить! Но обязательно нужно верить в лучшее, потому что все обязательно наладится!!!
#поговоримо?
що б ви зробили в даній ситуації?
В мене є двоюрідний брат, йому 23 і він ще та жопа моєї родини( Навчається він в іншому місті, і постійно влипає в проблеми, аргументує тим, що "його ровесники вже зараз багато живуть, а він ні" і що "пахаючи не можна заробити, треба шукати всякі пригоди". От і знайшов на 170 000 грн. З цих жоп його постійно витягували ми з мамою (в нього тільки мати і вона інвалід по зору) Навіть пропозицію своїй дівчині він робив за наші кошти. Але як витягнути ...
Как пережить потерю ребенка и решиться на новую беременность?
От як таке може бути? А саме головне чому?
Не було ніяких признаків того що щось не так.
Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔
Досі не можу в це повірити😭
Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?
Тема, яка не відноситься до звичайних обговорень МамЛайфа.
Думала чи писати цю історію чи ні, бо якось стає паршиво, коли її згадую.
Вчора ввечері ми з чоловіком вирішили прогулятися в мак за макфлурі, малого залишили з меншою сестрою чоловіка ( йти до мака хвилин 10-15). Коли поверталися назад не далеко від сімейної випічки помітила старенького дідуся, якій був зігнутий в два погибелі і віз теліжку.
Біля магазину було відро зі сміттям і там був пакет з цієї сімейної випічки, напевне ще кусочок ...
Мої нерви уже на грані.. а це всього тиждень материнства. Малюк цілими днями їсть і смокче груди, але чи там мало молока, чи що. Не наїдається і плаче, майже не спить... догодовуєм сумішшю ще з пологового.
Груди горять і болять від постійного смоктання. Важимо його до і після їжі але рідко тому що він так кричить що просто забуваєм це зробити і одразу починаєм кормити. А ще одну грудь він бере неправильно, під соском вже синяк😢 не можу йому нормально вкласти грудь.
Хтось може допомогти порадою?...
Как помочь ребенку перейти на украинский без стресса?
Дівчата, таке питання, до повномасштабного вторгнення ми були російськомовною родиною. Дитина почала розмовляти у 3 роки на російській звичайно як і ми і всі наші родичі. Після 24 лютого 2022 року ми с чоловіком перейшли на українську мову. Нам було спочатку важко, але десь вже рік розмовляємо з дитиною виключно українською. Бабусі і дідусі продовжують розмовляти з сином російською. У садочок він не ходить. він усе розуміє але все одно відповідає все російською. Чоловік вже почав його виправляти...
Співчуваю((