Як впоратися з ревнощами, якщо ревнуєш дитину до бабусі (мами чоловіка)?
Сьогодні відвела у гості, з залишенням на ніч, бо завтра зранку - візит до лікаря. І все, так порожньо і сумно, що це жах. А ще, все, що та бабуся робить/каже - так дратує. Ось приміром вона купує онучці речі у секонді. Я цілком толерантно до цього ставлюсь, але дитину в секонд не вдягаю, просто не подобається. Чоловік мою позицію цілком розділяє, казав мамі, що не треба там купувати речі малій - все одно купує. В малої атопічний дерматит, який дуже загострився після перебування у бабусі (я працювала 2 місяці, тож дитина була з нею 2/2) - я кажу, лікар казав уникати колгот та одягу секонд-хенд, бо це загострює подразнення. Пофіг. Списує той дерматит на харчову алергію 🤦♀️ і все одно тулить той секонд, хоч колготки не вдягає вже плюс, хоч якось прислухалась.
І от я намагаюсь зрозуміти - чи то воно мені все як ніж по серцю через те, що вона поводиться так, ніби право якесь на дитину має, чи шо? Чи заспокоїтись? Чи взагалі дитину не давати? Шось я геть заплуталась((
Дівчата, а ви за які садочки - приватні чи державні?
Є в мене молодша сестра, їй 25, мені 32. І ось якось вона схиляється до того, що все приватне - краще. Пологові, дитячі садочки тощо. Дітей в неї, до речі, ше нема.
Так ось, обговорювали ми нещодавно садочки, в які я поставила дитину у чергу, і пролунало питання - а чи не хочу я приватний садочок? А десь через 3 дні після розмови ми пішли з дитиною на розвиваюче заняття саме у «приватний дитячий садочок сімейного типу». Що я можу сказати - для «розвивашок» може й піде, але в якості ЗДО - категорично ні, як на мене. Єдиний плюс, який я побачила - маленька кількість дітей у групі (6-8 осіб). Приміщення садочку - трикімнатна квартира на першому поверсі житлового будинку. Вікна заклеєні, тобто цілий день діти як в підвалі. Території для прогулянок - нема, виходять на майданчик біля дому. Кімнати маленькі, десь 10-12-15 метрів квадратних. Харчового блоку немає - в малесенькій кімнаточці стоїть стіл-шестигранний, за ним 6 стільців, все таке маленьке, шо там тільки якісь Дюймовочки можуть сидіти і не заважати одне одному. Кімната, в який діти сплять - теж десь 12 квадратів, ліжка триярусні-висувні, схожі на комоди. Нормального санвузла немає також - малесенький туалет в якому два стовпчики дитячих горщиків, ну дуже малесенький десь метр на два. Басейну нема (для мене це важливо, я би дуже хотіла потрапити в садочок з басейном).
І оце типу приватний садочок - 6500 грн/місяць (я так розумію це без харчування).
Аргумент сестри на користь приватного ЗДО - вихователі в державних садочках отримують надто малу заробітню плату, щоб добре ставитися до дітей.
Цікаво послухати інших мам - хто який досвід має? Чи відвідували приватний садочок, чи пощастило із державним? Чи може державний був «фу» і перейшли до приватного, і це небо і земля?
«Утиные истории» або найпростіша страва з качки.
Що потрібно: качини лапи 4 шт, яблука гренні Сміт або симиренко 2 шт, апельсини 2 шт.
Апельсини/яблука помити, порізати і покласти в чашу мультиварки. Туди ж лапи. Закрити, ввімкнути режим тушкування на 60 хвилин. Відпочивати))
09.02.2022
291
mama_medoedov Видите сколько там жидкости?) Вода для утки, на мой взгляд, не нужна)
tashavasha Блін, ну чому я не додумалась раніше в мультиварку качку.... Дякую, це просто супер!
