20.07.21
Як зараз пам’ятаю все до найменших деталей…🔗
-19.07 (40 тижнів 5 днів) здавалося я не народжу ніколи🥺зранку їду до свого лікаря і нарешті чую « все готово, сьогодні/завтра народжуємо»! Щастя і паніка водночас. Їду додому, пускається сильний дощ, сиджу в авто 1 на 1 з думками, що от-от все станеться, перечікую дощ , йду в квартиру
-15:00, телефоную чоловіку з словами «Здається це воно, збирайся додому»
-22:00 інтервал перейм наростає, як і напруга, пишу лікарці…у відповідь :« Збирайтеся і підїжджайте, я на місці! Якщо що залишитеся вже тут»
-23:10 давно зібрані сумки загрузили в авто😌 неймовірне відчуття, коли виходиш з дому на зустріч своїй мрії❤️ ще якісь лічені години і ми зустрінемо найріднішу незнайомку❤️
-23:30 ми під пологовим! (До слова,це вже наша друга така нічна поїздка, перша завершилася фразою «хибні перейми»🙃)
-23:45 огляд, і нам говорять фразу - « Будемо народжувати»🥳 Проводять в палату, забирають документи і говорять «Розкладайте речі, і відчувайте себе як вдома».
-00.00 Ми і справді відчули себе як вдома🤍 Людмила Василівна створила нам романтичну атмосферу, приглушене світло, вогники, все для природнього пришвидшення процесу💞
-Далі були години очікування, бесіди в палаті з чоловіком, нам не вірилося, що додому ми повернемося не самі💕
-3:00 почалися потуги❤️🔥
-3:29 роздався крик, крик нашої крихітки який лунав так гучно, що певно нас чув ввесь перший поверх💜
«Вітаємо! У вас чудова дівчинка, 3290, 52 см❤️»
МИ МАМА І ТАТО💕
Дякую тобі наша маленька, що обрала нас своїми батьками❤️Ти найкраще, що є у нашому житті❤️
