Давно хотіла написати,нарешті дійшли нарешті руки так би мовити...
Історія моєї вагітності
Коли дізналася про вагітність одразу ж побігла на УЗД,бо чомусь дуже боялася позаматкової...на той момент ще навіть затримки не було,але якось інтуїтивно відчула і тест виявився позитивний...на УЗД звісно нічого не побачили,сказали здати ХГЛ...він виявився 350...далі періодично здавала і він ріс...в 4 тиж.знову роблю УЗД,щоб переконатися ,що там щось є...і дійно,був хороший плідний мішечок...радості не було меж...ХГЛ росте , все добре...
І ось термін 6 тиж,по самопочуттю все ок,я йду на УЗД,щоб вже побачити Серцебиття...лікар прикладає датчик...і нічого не бачить ...каже тут пусто...але як???? Два тижні тому було гарне плідне яйце,в мене ні виділень ні болей не було ..правда за цей період перехворіла ковідом,але в дуже легкій формі (тільки горло боліло)...лікарка взяла вагінальний датчик і спробувала пошукати ще ..і таки знайшла...ПЯ в якому майже не було навколоплодової рідини.... воно було сплюснуте на стільки, що через живіт (при моїй вазі 47) його не було видно....і мені сказали чекай....чекай поки само не вийде...я просто тоді змарніла.... пишу,і прямо комок до горла підходить...ввечері я йду в іншу клініку в надії,що там щось побачать інше ..не знаю,на що я тоді розраховувала,але мені хотілось зробити все по максимуму,щоб бути вже точно впевненою,що то початок кінця....ситуація та сама,тільки тут на УЗД було серцебиття.... пам'ятаю як мене тоді накрило ...
У мене було два гінекологи,та,яка тут в Україні,і інша за кордоном..в Україні призначили прогестерон,але сказали ні на що не сподіватися,а інша сказала приймати но-шпу,що типу так може бути,просто через тонус ПЯ дуже деформувалося,і повторити УЗД через 2 тиж....це були мабуть найважчі тижні в моєму житті... кожного ранку я вставала і мені здавалося що все...мене не нудить,груди не болять,мабуть ось ось підуть виділення....
Через 2 тиж.йду на УЗД ..чесно ні на що не розраховувала...але там...чоловічок....з вкликою головою,руками і ногами ... Радості і шоку тоді не було меж...
І ось цьому впертому хлоцю вже ОДИН рік ...це ж як він хотів жити..мій коханий синок ...
P.S : вагітність проходила дуже важко.. токсикоз до 20тиж,з 28 тиж.загроза -коротка шийка - пессарій, 3 рази стаціонар -постільний режим аж до 37 тиж,купа ліків,утрожестан,ніфедипін....але результат був того вартий!!!

Не знаю, буде видно тут мій допис чи ні...але все ж

Дитина перестала використовувати вказівний жест в простосторі....не можу сказати,що раніше він прямо активно на все тикав,але зараз взагалі нема, може тільки рукою показувати напрям руху куди йому треба при цьому махаючи нею...
НЕМА і НЕ було розділеної уваги ( типу показує на щось,і дивиться на мою реакцію)
Коли впав,не дивиться на мою реакцію,інколи просто біжить,щоб пожаліла
Останнім часом помічала,що коли йому шось треба,або сам робить те щось,або бере мене за руку і веде,або бере мою руку і вкладає в неї іграшку,або наприклад сьогодні взяв мій палець і почав крутити ним іграшку

Почав боятись чужих... дуже, ніколи не піде до незнайомого

Мама/папа також на має

Зверненої мови не має,тільки коли прошу віршика розказати,він може додавати останні склади

Із хорошого,прохання виконує...не всі, не завжди, але наприклад кажу погодуй коника/собачку корівку - тим чи ін.фруктом, годує правильно,знає, що в горщий треба попісяти і вилити в унітаз,і повернути горщик на місце, розуміє,коли кажу давай вдягатись (давай ніжку, ручку і т і) в книжечках показує тваринок
На ім'я відгукується коли як

P.s мав стреси..переїзд в ін країну і затяжну хворобу