Місяць... Рівно місяць тому для всіх нас почалося пекло... Я ніколи не відчувала стільки болі й туги... Кожна новина, кожне відео, кожне фото спримається як особисте, неначе знаєш і знайомий віч-на-віч з тими людьми та містами...
Від перевтоми не пилося і не їлося, а потім на нервах - зажиралося... Ті дві галочки "доставлено" і "прочитано" - рятувальне для очей і психіки... За цей місяць написано "Як ти?" тільки справді дорогим людям... Переосмислення, не сприйняття, злість, ненависть, відчай... Але свята віра, надія і подяка!.. Очі завжди на мокрому місці...
Ми в Україні! Кращого життя не шукаємо, не тікаємо і віримо у перемогу!
Накриває кожного дня, надвечір… коли Марк🖤лягає спати, настає темрява, а в голові сотні картинок, уривків розмов, переписок, новин, чатів… Такий тупий біль, от неначе ти порізав руку, кров є, а зупинити її немає можливості чи сенсу… Почала вірити в усе, що відкидала досі: астрологи, нумерологи, віщуни, мольфари, мільйон сезонів «битви екстрасенсів», ворожки, вітер, сніг, повний місяць… Мозок чіпляється за будь-який факт найближчої перемоги!..🙏🏽
Не молилася, почала… Зрозуміла нарешті, хто є хто у моєму житті, почистила телефонну книгу, а когось позначила тією зірочкою - «важливі/улюблені»… В моменті одразу дійшло, що їжа, алкоголь і одяг - взагалі не на жодному із місць у першій десятці!.. Полюбила ранки, зненавиділа вечори…особливо ночі і дзвінку тишу… Вже без різниці, сніг, дощ чи сонце за вікном - головне, щоб тихо і без дурних звісток… Побудувала у голові план дій у день Перемоги! Чекаю, мрію, вірю, знаю!…🟦🟨 І ненавиджу, щиро, як ніколи!!!😖🤬
Долго решались и таки выбрали!🙈
Знакомтесь, новая подружка-француженка и член семьи - Юки🙈🐶🤩✨
В детстве оооочень хотела собаку, но завести (по состоянию здоровья членов семьи) не было возможности...
И вот, в 33 годика сбылась мечта 🖤
А есть ли у кого-то такие вещи, как к примеру, у наших родителей меховые шапки - "сквозь года и на века"🙈?!?
У меня есть такой гольф😂 При том, что я особого внимания никогда не обращала на него🙈 Мне гольф подарила сестра, я в школе ещё училась...теплый, коричневый, красивый, но обычный... Правда, такого он хорошего качества, что я и в универ его одевала, он был в идеальном состоянии, а потом как-то закинула и забыла... В очередную зиму, гостевали у родителей, опять нашла и одела его чисто на улицу под куртку, чтоб не замёрзнуть... прикипела опять к нему, хотя шкаф забит одеждой 🙈🤪🤯 Одно время как-то мама даже куда-то спрятала его, чтоб он ей не "мозолил" глаза 😂🙈😅 Обычный, блин, коричневый гольф🤭 Недавно оставались ночевать у родителей, с утра холодно на улице, в сад малого отвести нужно... Порылась в шкафу и... -Ну здравствуй, милый🤫😆 Нашла гольф, достала, посмотрела, а он практически не изменился, такой себе Дориан Греевич Гольф😂🙈😅 Одела, завела малого в сад и впервые за долгое время, обратила внимание на бирку - LV (Луи Витон, господа)🙈 Оказывается я в школе носила козырный гольф и не думала об этом)😶 Зато сейчас цена вещам приумножена в миллионы раз... Жаль, хотелось бы вернутся в то время, когда бирка на гольфе была всего лишь биркой 🌚🌝
