Прям пічалька нападає.Знаю ніхто не казав,що буде легко. Але ці коліки як ніж в серце, давати еспумізанів і боботіків не хочу, даю кропну воду. Найгірше мати терпіння і втримати як твоя малютка плаче, а ти нічого не можеш зробити. Буває аж самій хочеться плакати. Іноді здається, що я одна така горе-мама.😭😭😭Саме гірше що закриваюсь в собі, кричу на чоловіка...Коли в кого пройшли ці падли??