От мене мучали сумніви декілька днів що записали дитину не до того педагога (39 років стажу ) , щось мені було не то. Сьогодні поспілкувалась з іншою вчителькою (10+років стажу , молода) , дитині вона сподобалась більше , і ми пере записались до неї в клас (тепер переживаю і надіюсь щоб нас взагалі візяли до цієї школи після того що ми метались між вчителями) .
Я одна не розумію чому ми так прагли і прагнемо до Європи. Я дуже вдячна всим європейцям за допомогу. Але відверто Україна на багато кроків попереду. В багатьох аспектах. Вартість житла в Європі для звичайних людей не досяжна, багато людей просто все життя орендують. Звісно простіше і набагато дешевше придбати машину. А на комунальні послуги теж космічні ціни. Медицина взагалі, ніби ми на різних планетах. Ніяких обстежень перед вакцинацією лікар не робить, я записалася в клініку до лікаря, а по...
Недавно у когось під постом бачила комент, що не можна передягатись перед дитиною старше двох років😳і мені стало цікаво, ви реально ховаєтесь від дітей? Вони вас не бачуть голими ніколи?
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль
Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова ро...
#поговоримо?
що б ви зробили в даній ситуації?
В мене є двоюрідний брат, йому 23 і він ще та жопа моєї родини( Навчається він в іншому місті, і постійно влипає в проблеми, аргументує тим, що "його ровесники вже зараз багато живуть, а він ні" і що "пахаючи не можна заробити, треба шукати всякі пригоди". От і знайшов на 170 000 грн. З цих жоп його постійно витягували ми з мамою (в нього тільки мати і вона інвалід по зору) Навіть пропозицію своїй дівчині він робив за наші кошти. Але як витягнути ...
Мені 18 років маю доньку 1,4. 3 дні тому померла моя мама в якої залишилося ще 2 дітей. Брату 16 років і сестрі 8 років. Так, як у нас близьких родичів немає я повина вирішити, що робити з братом і сестрою. І отже, я вирішила, що братиму опіку над братом, а сестра буде в спец школі, так як вона інвалід дитинства(дцп) я зможу її навідувати. Мама жила в селі і тепер все село обговорює про те, що я покинула свою сестру і мене гризе совість, почуваю себе винною. Як би ви поступили в моїй ситуації?...
Та взагалі немає про що паритися!