Ваши двухлетки слушают вас?
Это пздц, моя вроде специально все наоборот делает, я уже и подход свой изменила, и на истерики не ведусь. Но это взрыв мозга, я уже боюсь оставаться с ней сама.
Всегда думала, что я буду милая, нежная - хаха🤝👌🙌😁
Комментарии
Я теж спокійно до калюж, грязі, тільки за.
І я себе стримую завжди, але коли це днями істерики, валяння, убігання і т.д. Нікуди не дійти, нормально не поїхать - це прям дуже важко🙂↕️
@tig_1 але це вікова криза, нічого не поробиш, пройде саме. Діти себе так поводять через недорозвинені області в мозку, можно хоч кричати, хоч бити, хоч наказувати, толку нуль, тільки психічні травми. Я сварила декілька разів коли убігав десь на вулиці, або в магазині, але він був тоді старший, десь 2.5 здається, ото просто було небезпечно, можно впасти, потрапити під машину, загубитись, і я декілька разів його в той же момент вела додому через істерику, але він швидко зрозумів і перестав так робити
@valeriia96, я взагалі не кричу і тим більше, не бʼю. Але от саме страшно за небезпечні ситуації, ну або коли ресурсу на 0
Старшая не слушала и не умела договариваться, и до сих пор все по-своему делает, я думала уже что я плохая мать😵💫 А малой такой сговорчивый, вообще другой характер)))
Раз через раз слушает, наказания обычно работают.
Вот сегодня едет на беговеле специально по лужам в кроссовках, перед домой прям заехал в глубокую лужу, пришли домой и прям вода в кроссовках, весь в грязи как свинья. И это я ещё гуляла с сыном и сыном подруги (5,5 лет),они вдвоем меня довели так, что я орала до хрипоты.
Если бы у меня было двое детей, мне бы точно понадобилось лечение у психиатра)
Мне мою наказать нечем🤣
Ну моя такая же, это невозможно, везде влезть, убежать, на дороге падать, истерики.
Я ко всему с терпением отношусь, но уже понимаю, что она вылезла мне на голову с моим терпением
Я до года была больная и хотела второго ребенка. Спасибо оставшимся мозгам, что заставили пить КОК🤣
Ну в такому віці дитина не може слухатись, я не пам'ятаю якихось прям проблем із сином в тому віці, але пам'ятаю що я до всього ставилась дуже спокійно, наприклад якщо взяти перший коментар про дитину в калюжах в грязюці, я ніколи за таке не сварила, і не сварю зараз, навпаки кажу давай побільше пострибай там)) в нас те що в кросівках вода, в нас бувають повні води резинові чоботи, до верху😂 валяння на підлозі, прохання щось купити, не хотів йти з майданчика, все оце я дуже спокійно сприймала бо знала що це норма по віку, тобто чи слухає вас дитина, залежить від того що ви під цим маєте на увазі, як ви ставитись до "проблемних ситуацій")) я пам'ятаю як мій літом повзав десь по сходах на вулиці, мацав все руками, перебирав каміння, і інші діти дивились і теж хотіли, а їм забороняли, тож чи можно сказати що вони були не слухняні, бо намагались все повторювати за моїм?) ну і темперамент дитини також грає роль