Девочки, якщо у вас була можливість переїхати на западну або виїхати в іншу країну (до прикладу Німеччина) щоб ви обрали?
Выехали за границу ,даже не рассматривали вариант оставаться в Украине ,в любой из её областей .
@i_vl, в Словакии .Сын пошел в англо-словацкий частный сад в 1,7 , сейчас свободно говорит предложениями на словацком ,очень много слов на английском .Дочь была сначала в словацко-украинской частной школе ,там начала тоже учить язык ,но позже появилось место в англо-словацкой школе ,в которую мы изначально хотели ,но не смогли попасть в середине учебного года и перевели её туда .Она девочка усидчивая и старательная ,вот с начала весны и до сейчас прошло время и она общается на английском полностью в школе ,подтянула его до хорошего уровня .Словацкий тоже учит ,с ним немного сложнее ей ,так как меньше практики ,обучение на английском полностью .Но прогресс есть значительный.Сложности были изначально с медициной ,найти хороших специалистов ,не только педиатра ,а и кардиолога и эндокринолога к примеру ,но эти проблемы решились .Пока остаемся здесь ,будет что-то надвигаться ,есть запасной вариант для переезда .
Нужно не переживать ,а решаться и ехать ,сложности будут ,слёзы ,возня с документами ,но переезд в другую страну легким не бывает и это надо пережить .
Я б розглядала країну, де доступ до медицини такий як у нас або приблизно такий, для мене це дуже важливо, тому точно не Німеччина то була б
Конечно заграницу. Жилье одинаково по стоимости🥴 только заграницей спишь спокойно. У вас трое детей, это самое дорогое.
Я гадаю що вам варто спробувати Німеччину, але чухатись треба швидко - до 4 грудня встигнути приїхати, після 4-го будуть якісь інші умови перебування (на ютубі є ролики на каналі Українці в Німеччині), виплати будуть менші. І поки чоловік виїзний, треба пробувати, бо сьогодні виїзний, а завтра хто зна з нашими законами, які швидко переписують якщо треба. У вас троє дітей - вас не будуть довго тримати в лагері.
А там якщо не зайде, то на Захід України завжди встигнете повернутись. В Німеччині і більше варіантів роботи ніж на заході України.
Ми виїхали до Хорватії. Тут виплат немає, але є ще безкоштовні лагері (готелі, пансіонати) з харчуванням (місто Госпіч - по відгукам там добрі умови), але ми працюємо віддалено, то нам норм. Мова місцями схожа на українську)
Уже в Европу смысл ? Вы не интегрируетесь. До 27 года параграф 24, все обучения уже сворачивают. Экономия бюджета, готовятся к войне. В 27 будет отмена параграфа 24 кого-то домой кто не устроился , а кто-то на рабочий / учебный параграф.
Уже на западную смысл ехать.
@i_vl, кто сидит на пособии поедут домой! Я тоже сижу в том числе , повтор курсов не дают. Я только кинулась переводить диплом не знаю одобрит ли Джоб центр, мне уже раз говорили идите на уборку. Нехотят на нас тратить деньги уже. Украинцы тут поперек горла. Посмотрите что в Польше ненависть просто. Поздно вы спохватились, надо было в 22-23 выехать.
@i_vl, меняют параграф , по работе квалифицированной , учебе ( а учеба возможна с В1 , В2) или браку, а еще бизнес , вы должны сами себя содержать. Если на пол ставки типа дети маленькие и тд это не содержание.
@jullia_s може і пізно але чекали і вірили що буде краще. Якби не своє житло, може і легше було б все кинути 😭
У каждого своя ситуация и история, мы были в Германии 8 месяцев, вернулись в Украину, сейчас живём в Павлограде. Страшно, летит постоянно, но я занимаюсь здоровьем младшего сына ( ребенок с особенными потребностями), в Германии все говорили, что у него все гуд, но никто его толком не обследовал, у нас вылез целый букет заболеваний дополнительных. Я очень рада что мы дома, я смогла вовремя попасть в больницу, вовремя прооперировать и многое другое. Понимаю что фронт движиться и в нашу сторону. Думаем если что, то в Каменское, или где-то в те края
Поїхали б на західну, поки молодша трохи не підросте, а через рік-півтора закордон
Лякає втратити тут хорошу роботу і не знайти там на хоча б таку ж саму зп 😱 провтикать всі збереження та повернутися додому з голой жопой 😂
А ще, ці закони змінюються. В чоловіка була бронь, коли народився малий, від зробив відстрочку. А не дай бог зміниться щось 😭
Если всей семьёй,то точно не на западную . Я бы там морально не выдержала.
Наверное за границу ,но не в Германию.
А куди? Просто я розумію що працювати на сьогодні зможе лише чоловік. Чому всі так бояться західну Україну? 🫣
@i_vl Пишу чисто по своим ощущениям,если прям выбирать ,то страна где хоть маломальски понятный язык или легче его учить ( я вообще не обучаемая в этом плане ), выбирала бы страны попроще и с приятным менталитетом.
Много кто хвалит Словению, но мне почему-то ближе Грузия , тем более там не так проблематично с языком , многие понимают русский. Но проблема с работой(
Германия помогает,но это уже не та страна которая была 10 лет назад.
Западную никто не боится ,но раньше она меня не привлекала, а сейчас так тем более. Поехать туда пересидеть - можно , но не жить.
В другую страну. Западная уже тоже не спокойно. Везде долетает. А по стране-желательно подальше, в идеале Португалия, только туда не долетят дроны с рашки. Все остальные страны-достанут
Я бы ехала в лругую страну. Тем более что у вас муж выездной, неизвестно долго ли он будет еще выездным, у нас законы очень быстро меняются. Лучше попробовать и вернуться на западную, если вам не зайдёт, чем потом всю жизнь думать а что было бы, если бы мы все-таки поехали туда.
Ужгород розглядала б, я була закордоном мені не подобається. Але тут важливо купа супутніх факторів, фінансове становище дуже важливе
@valeriia96 проблема в тому що я в декреті. І тут чоловік на гарній посаді і зп вистачає. Якщо виїзжати будь куди то тільки звільнення. І от лякає чи на западній він всих витягне фінансово чи ні 😂, тому що тут своє житло і з комунальних у нас лише електрична енергія і інтернет, ну і дров купити на сезон
От до прикладу Польщу ми промоніторили, зрозуміли що в чоловіка максимум перші зп будуть 4 тис плюс 2400 дитячі. І ми розуміємо що цієї суми нам не вистачить. Так є якась фінансова подушка, але але....це як на чорний день і розраховувати на неї не хочеться. Ну максимум перший місяць зняти житло.
От в Німеччині виплати поярче, і є розуміння що на вулиці не залишися. Але лякає мова, ми німецьку не знаємо взагалі 😱 боюся що дітям буде складно
@valeriia96 роботи не боїмося, але на сьогодні працювати може лише чоловік.
@i_vl, я б на вашему місті їхала би в Німеччину. В вас велика родина, зможете отримати гарну фінансову допомогу. Трохи поживете, мову вивчите та зможе чоловік вже йти на роботу. Легше буде. Тому що ми в тій країні, де ми живемо, то в перші роки не могли ніяк зробити так, щоб я не працювала, не дивлячись на те, що в нас були кошти на перший час, але требу було працювати вдвох. Зараз вже зробили документи, отримали місцеві сертифікати, чоловік отримав гарну роботу, то і ми могла я також піти у декрет.
Як пройшла адаптація дітей? Чи є допомога біженцям? Боюся їхати без підстраховки 🤪🙈
@i_vl, діти адаптувалися добре, син розмовляє як місцевий, друзів має чехів, доньці було складніше через те, що в Україні не ходила до садочку, але зараз все добре. Виховательки дуже толерантні та допомагали в адаптації. Мова дещо схожа на укр. Кому як, я почала вчити лише через рік, і поки мені розмовного рівня достатньо для комунікації зі школою, лікарями, місцевими.
На допомогу від держави не варто розраховувати, тому що одразу є і обмеження якщо тою допомогою користуватися. Тим паче, що зараз у Чехії віза на перебування для українців подовжується (можливо, але точної інфи ще не має) до 2027р, тим, хто з 2022р тут - запропонували перейти на спец внж - дає право знаходитися 5 років, але ж умови і фінансові, і житло, і не користуватися держ.допомогою, комерційне страхування, багато нюансів на які особисто кожна сімʼя має розраховувати.
Є складність із садочками/школами у Празі, педіатрами - важко знайти вільні місця. Вартість оренди житла - залежить від можливостей сімʼі. До Праги приїзжають укр, але з часом обирають менші міста через фінансовий рівень життя.
Хіба що в західні області. Жити закордоном то не для мене і не для мого чоловіка.
На Захід би поїхала, за кордон наразі не готова. Мені дуже важливо бути близько з рідними і мати можливість їх бачити не раз на 4 роки
За кордоном нікому нахєр ми не треба)) чи готова я з нуля починати життя? Певно ні
Когда началась война, я была в буковеле, так там и осталась до апреля . И в конце апреля уехала в Европу. За 2 месяца жизни на западной я поняла, что жить там не смогу. Вот для меня это нереально просто.
Ну и для меня определяющими факторами стало образование ребенка и ее возможности в будущем. Поэтому пока точно так. Ну и в Украину возвращаться я не хочу. Вернее хочу. В довоенный Харьков . Но так как раньше - не будет(
@i_vl, я вам отвечала на прошлый пост. Мы в Германии. Дочка адаптирована, свободно говорит на немецком (ну есть конечно слова которых не знает, но это нормально), учится в школе , занимается теннисом. Обзавелась друзьями. Украинцы тоже есть, но большинство немцы.
Мы решили уезжать полностью, все что можно продаем , жилья у нас своего и так нет , так что нам терять нечего .
Муж у вас выездной , об этом многие мечтают .
Без мужа я бы не поехала с детьми это точно .
Западная ничем не поможет , ещё и снимать там очень дорого , мы даже и не думали в эту сторону .
Тем более если фронт рядом , я б с ума сошла .
Вернуться можно всегда
@i_vl відносно, коли три роки тому ми приїхали, то була інша ситуація, кожен намагався допомогти. І проблем із житлом у нас не було навіть без роботи.
@klementinca так, але це трикімнатна в центрі міста в популярному ЖК, де під'їзд миють кожен будній ранок, прибирають територію ЖК також у будні зранку. Коли у мене у квартирі були проблеми з електрикою, я просто спустилася у будку до працівників які обслуговують територію і в той же день прийшли електрики і безкоштовно поремонтували. Також коли забиваються труби - я нічого з ними не роблю, приходить сантехнік який все чистить і лагодить якщо кран протікає або посудомийка. І я не плачу за це додатково. На території і в ліфті камери (до речі, я працюю у фірмі яка обслуговує в тому числі і цей моніторинг😁)
Школа знаходиться на території, в іншому кінці жк, моя дитина не переходить через проїзні частини по дорозі у школу. В класі їх 20 учнів, і це єдиний третій клас у школі. Мабуть, не спальний район просто.
Чесно, є зауваження що до квартири, не дивлячись на гарний ремонт мені не подобається як розподілені кімнати, і вид мого вікна бридкий- на дах паркінгу😬 з однієї сторони- завжди тихо, з іншої вид з вікна для мене важливий, і на мою думку саме квартири по нашій вертикалі 'програли' вид з вікна. І ми платимо 3200-3500, обьективно, є + і -, але на разі я не можу сказати що мені шкода цих грошей. На відстані до 50м лідл, поряд кілька жабок, 400м найближча бідронка, поряд кінотеатр де білети від 19зл, ми ходимо туди з малим що вихідні.
Спортзали, басейн для малого в сусідній школі (300м). В яку сторону не підеш- прийдеш в гарний парк.
Також поліція просто на кожному кроці, якось відчуваєш себе безпечно.
Сусіди класні, всі поляки, приємні і ввічливі.
@klementinca якщо що, в Києві все одно було краще😄 життя до війни було прекрасним і я б ніколи не переїхали звідти за власним бажанням. Там теж була чиста територія, поряд школа, безкоштовна доставка кур'єром з сільпо.. сумую за домом, навіть коли здається що життя 'влаштоване', це не те життя що було 'до'(((
Смотря зачем выезжать. Бежать от войны и потом вернуться или переезд чтоб остаться.
Переезд это очень много трудностей. Для меня - слишком много.
Я про нас с мужем понимаю, что переезд в другую страну нас просто убьёт. Как семью точно, мы не переживём всех трудностей. Ну и мы никогда не хотели эмигрировать. Поэтому я бы точно не переезжала в другую страну.
В Западной Украине есть места, где люди вообще почти не слышат войну. Модно найти себе тихое место.
@i_vl я все розумію, це настільки жахливо, що немає слів. Вам потрібно було раніше переїхати заради психічного здоров'я всіх. Але це не вирішує питання куди переїзжати. Переїзд в іншу країну чи всередині нашої країни - це дуже різне . Дуже. І переїхати до іншої країни це даже важко. Дуже. Тому потрібно зважувати все і точно розуміти свій стан та можливості. Наскільки зможете адаптуватися, адаптувати дітей, вчити мову, працювати. І як це все зможе чоловік, якщо ви їдете разом. Чоловіки при таких змушених переїздах - це найслабше місто. Бо вони адаптуються дуже погано. А, якщо ви без чоловіка, то я взагалі не уявляю як це можливо з 3ма дітьми і одним таким маленьким.
Подумайте про себе- наскільки ви зараз потягнете зміну країни, мови, всіх звичок та систем.
@de_liya він наважився на переїзд, але для цього йому потрібно відмовитися від гарної посади. Але не можем дійти рішення: то ми просто їдемо в Запоріжжя, то на західну, то в Польщу бо там моя сестра, то в Німеччину бо там гарна підтримка. Вже вирішили - Німеччина, бігаю складаю речі, замовили адресного перевощика. Сидить надутий, кажу що таке, він мені - я не хочу в Німеччину ким я там буду. Ну ок, розібрала я чемодани. Він через три години вже ходив німецьку вчив 🫠 на наступний день він вже милився в Німеччину. А до цього збирався в Польщу, потом сидить каже, там такі люди нехороші не хочу. І це капец просто....
@i_vl це луже важко,все так. Дуже складний вибір. Але модна їхати без плану залишитись назавжди. Тоді все легше.
Мої друзі вже двічі (!) переїзжали із України, продавали житло тут. І двічі поверталися і купували нове. Із Буча поїхали до Іспанії, потім Туреччина, потім повернулися до Бучі, заново купили там житло. Потім переїхали до Румунії. А зараз переїхали із Румунії до Трускавця і дуже раді.
Шукати де краще та гнучко змінювати плани - це дуже крутий навик. І рішення завжди приймати простіше, якщо потім все можешь змінити.
@i_vl, приїздити можна лише знайшовши спонсора. Допомога є і її тут багато видів. Але я нажаль, чи на щастя, нічого про це не знаю, бо ми нічого не оформлювали. Все за свій кошт.
Але точно знаю родину, якій компенсують за житло майже повну сумму, також дитячі виплати на кожну дитину і грошова допомога жінці, бо вона зараз не працює.
У них двоє дітей і працює тільки чоловік. То їм норм так держава допомогає 🙏
Ще є фуд банки, є соціальне житло і ще якісь програми по житлу…
Є безкоштовні шкільні обіди. Тут багато різних беніфітів є.
Якщо вам цікаво, то я можу в них спитати.
Англія не проста країна і я проходила різні етапи. Але зараз можу сказати що полюбила її дуже :) і син з чоловіком теж.
@alena_happymama просто з англійською мовою краще ніж з німецькою. Що за етапи? Буду вдячна за будь яку інформацію 🤗
@i_vl, ну думаю як і у кожного емігранта. Захват- ненависть-любов 🤣
Еміграція це важко. Звикнути до нової системи важко.
Вивчити нову мови, звикнути до культури. Я маю на увазі ці етапи.
Але на разі я тут майже відчуваю себе, як вдома
Выезжать если есть возможность и пока есть возможность . Помощь будет не вечная в Европе и пока помогают нужно успеть запрыгнуть в последний вагон .
Уже все, пока лагерь это 3-6 месяцев, пока найдут жилье пока станут на курсы. Это время .. не сразу дают, очередь большая по пол года ждут. С 27 года отмена параграф 24. Год остался.
Не люблю ЗУ, поэтому мой ответ будет однозначным. Не в обиду кому-то, просто не моё)
У всех такие разные вводные данные, что универсального ответа нет...знание языка, финансовая подушка, возможность работать в другой стране, готовность долго и нудно оформлять документы и искать жилье....тут надо либо выезжать на страхе и адреналине ( как я в марте 2022, вообще не понимала куда и насколько я еду), либо уже анализировать очень основательно
@i_vl зависит от страны. Мы рассматривали Мальту. Там не надо никакого спонсора.
@i_vl не знаю поможет ли вам потому что мы смотрели где в наших компаниях (где работает муж и я) есть представительства заграницей и чтоб это была англоязычная страна и так вышли на Мальту и планировали через рабочие контракты и рабочие визы.....какая там программа для украинцев и есть ли она вообще я у сожалению не могу подсказать. Но Мальта манила .....море, английский язык, немного удаленность (по крайней мере мне так казалось) от остального мирового треша......
Для начала б поехала на западную.
А вообще никуда не выезжала и не выезжаю.
@i_vl так, в Запоріжжі, тим паче в тій частині, що ближче до лбз - жесть
Я на три тижні приїхала і в такому ахуї, хоча я і в центрі, але ж все чутно і всюди знайомі і регулярно уникати прилітає (((
Скоро повернусь в Німеччину і буду заспокійливі пити, бо в мене за три тижні і екзема загострилася (два роки в ремісії) і алергія дика просто з'явилася, і ПА вже було
Не знаю як ви так довго тримаєтеся
@janebu я не в Запоріжжі, я в самій опі 🫣 зі сторони Оріхова. За Запоріжжя ми ще думали, може поки туди перебратися, от на бородку спокійно, щоб діти пішли в українську школу.
Та зрозуміло це 🙈 але рішення надто складне. Одно зрозуміло точно, що будинок треба покидати. Поки лбз поряд, життя тут не буде. Я думаю тут взагалі скоро буде примусова евакуація
Выехали за границу ,даже не рассматривали вариант оставаться в Украине ,в любой из её областей .
Де ви зараз, як дітям адаптується? Я вже від нервів розчесала собі голову 🤪🤯
@i_vl, в Словакии .Сын пошел в англо-словацкий частный сад в 1,7 , сейчас свободно говорит предложениями на словацком ,очень много слов на английском .Дочь была сначала в словацко-украинской частной школе ,там начала тоже учить язык ,но позже появилось место в англо-словацкой школе ,в которую мы изначально хотели ,но не смогли попасть в середине учебного года и перевели её туда .Она девочка усидчивая и старательная ,вот с начала весны и до сейчас прошло время и она общается на английском полностью в школе ,подтянула его до хорошего уровня .Словацкий тоже учит ,с ним немного сложнее ей ,так как меньше практики ,обучение на английском полностью .Но прогресс есть значительный.Сложности были изначально с медициной ,найти хороших специалистов ,не только педиатра ,а и кардиолога и эндокринолога к примеру ,но эти проблемы решились .Пока остаемся здесь ,будет что-то надвигаться ,есть запасной вариант для переезда .
Нужно не переживать ,а решаться и ехать ,сложности будут ,слёзы ,возня с документами ,но переезд в другую страну легким не бывает и это надо пережить .
Выезжать если есть возможность и пока есть возможность . Помощь будет не вечная в Европе и пока помогают нужно успеть запрыгнуть в последний вагон .